На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сини змієногої богині». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сини змієногої богині

Автор
Дата выхода
24 августа 2015
Краткое содержание книги Сини змієногої богині, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сини змієногої богині. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валентин Чемерис) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «ольвія», «Генерали Імперії», «ордер на любов», «ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном…», «Трагедія гетьмана Мазепи», «Марина – цариця московська».
«Сини змієногої богині» – роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею – Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство…
Сини змієногої богині читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сини змієногої богині без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Птах теж могутнiй, рiвний йому.
Вiн розумiв, що вже вторгся в чужi володiння, що далi не треба залiтати навiть з оглядом, адже там – вотчина Орлана, ось чому вiн i виник у пiднебессi, володар, господар i повелитель тутешнього огрому, де сходить сонце. Вiн нiби не вигулькнув у небi, вiн мовби там в одну мить народився, з’явився нiзвiдки i, розсiкаючи повiтря, ринувся на перехват порушника. Орлан запрацював могутнiми крилами, беручи розгiн для двобою, i те саме зi свого боку вчинив i вiн, Орел Степовий, бо теж мав могутнi й широкi крила, крицевий дзьоб, стальне тiло i ноги, озброенi гострими, загнутими кiгтями, готовими роздерти, розтерзати будь-чию плоть.
Внизу була Орланова земля, на якiй за Танаiсом вже кочували сармати – скiфськi родичi, теж могутнi й непереможнi, але iхня могуть ще тiльки визрiвала, накопичувалася й мiцнiла, та могуть i грiзна сила, що, як настане час, завдасть смертельного удару своiм сусiдам i родичам, синам змiеногоi богинi.
Вони завершили достатнiй розгiн i вийшли на пряму – один проти одного. Кожен з них уже нiсся стрiлою, загрозливо виставивши свого кинджального дзьоба, ось-ось вони врiжуться один в одного, лоб в лоб, дзьоб у дзьоб.
Вони були родичами, адже обидва належали до родини яструбових, хижих птахiв, чиi 208 видiв об’еднуються в 63 роди, серед яких – канюк, лунь, стерв’ятник, шулiка, тетерев’ятник, осоiди, коршуни, грифи, змiеiди, бородачi, орли…
І ось вони, родаки, мали зiйтися в герцi, але в останню мить, черконувши один одного крилами так, що бiлими iскрами сипонуло пiр’я, розлетiлися – один у праве крило, iнший в лiве, i кожен з них, зробивши розворот з розгiнним колом, знову вийшов на пряму для лобовоi атаки…
Заклекотiли… Хрипло, люто, аж давлячись сухим гарячим повiтрям, i знову ринулися лоб в лоб, вдарилися цього разу грудьми, зчепилися кiгтями й, перевертаючись, падали з пiднебесся на землю, де звiрина i пташина принишкла з ляку, а люди в башликах позадирали вгору голови, i коли вже до землi було ось-ось, всього нiчого, вiдiрвалися один вiд одного, як вiдштовхнулися один вiд одного, i кожен у свiй бiк почав круто набирати висоту для новоi атаки.
Але ще одного нападу не вiдбулося.






