Тарас Шевченко: сто днів кохання

З того вечора, як вiн спробував був ii пригорнути, не все добре склалося, бо згодом Шевченко напише i iй присвятить не зовсiм… гм-гм… захопленого вiрша…

Н. Т.

Великомученице кумо!

Дурна еси та нерозумна!

В раю веселому зросла,

Рожевим цвiтом процвiла

І раю красного не зрiла,

Не бачила, бо не хотiла

Поглянути на божий день,

На ясний свiт животворящий!

Слiпа була еси, незряща,

Недвига серцем; спала день

І спала нiч. А кругом тебе

Творилося, росло, цвiло,

І процвiтало, i на небо

Хвалу творителю несло.

А ти, кумасю, спала, спала,

Пишалася та дiвувала,

Та ждала, ждала жениха,

Та цiломудрiе хранила,

Та страх боялася грiха

Прелюбодiйного.

А сила Сатурнова iде та йде,

І грiх той праведний плете,

У сивi коси заплiтае,

А ти нiби не добачаеш:

Дiвуеш, молишся, та спиш,

Та Матiр Божую гнiвиш

Своiм смиренiем лукавим.

Прокинься, кумо, пробудись

Та кругом себе подивись,

Начхай на ту дiвочу славу

Та щирим серцем нелукаво

Хоть раз, сердего, соблуди.

Складаеться враження вiд читання вiрша «Н. Т.», що автор… Даруйте, герой твору пiдбивав клинцi до героiнi твору, своеi кумасi, а вона вiдмовила у зближеннi, бо – «цiломудрiе хранила». Та «страх боялася грiха». Не якого-небудь, а – «прелюбодiйного». Стара дiва, вона не «пiшла на швидкоплинну любов» – надто старомодна i надто свято дотримувалася чистоти дiвочоi честi, що для неi була над усе. Волосся вже почало сивiти, а вона ще берегла свою цноту i нiяк не могла знайти собi пари.

Пiд кутом зору героя твору, це чи не вада: боятися грiха i незайманiсть («цiломудрiе») зберiгати… Тут усе – алегорiя. Як i порада героя кумасi хоч раз зайнятися блудом.

Начхай на ту дiвочу славу

Та щирим серцем не лукаво

Хоть раз, сердего, соблуди.

Себто согрiши, зайнявшись блудом.

Сприймати це як серйозну пораду грiшити не можна. Це, як уже мовилось, алегорiя. Автор поезii «Н. Т.» сам дивуеться i захоплюеться дiвочою чистотою своеi кумасi…

Так закiнчилося ще одне кохання молодого Тараса.

Але все ще, як здавалося, несерйозне, коли парубок, переповнений молодечою снагою, просто залицяеться до гарненькоi дiвчини, ще не маючи намiру з нею побратися, а лише просто…

Просто пофлiртувати. А це всього лише любовна гра, кокетування чи залицяння. Щоправда, до цього Тарас уже захоплювався був – хоча б Амалiею. І захоплювався мовби серйозно, а потiм i розчарувався.

Таке ж лучиться i з «дорогою кумасею».