Жінок там на тютюн міняли, або Перший подвиг Богдана

 – В. Ч.). В 1651 р. пiсля якоiсь незрозумiлоi iсторii Тимiш, людина крутоi вдачi, за вiдсутностi Богдана наказав стратити ii. Проте його стосунки з батьком не погiршилися. Ймовiрно, гетьман безпосередньо або ж натяком сам дав таку вказiвку. Ходили чутки, що Мотря (себто Олена. – В. Ч.), намовлена езуiтами, намагалася отруiти Богдана».

Можливо. Хоча не виключено, що таки був батькiв наказ: коханцiв – хай би хто вони були – повiсити.

Тимiш виконав батькове велiння, прислане гетьманом у Суботiв iз його чергового походу з нарочитим посланцем, i коханцiв (вони ж крадii, вони ж змовники проти гетьмана, якi затiяли вчинити йому лихе) було з наказу Тимоша схоплено.

За вiдсутностi гетьмана в Суботовi всi мали виконувати – i виконували – вказiвки й накази його сина, як накази самого гетьмана.

Отож батькiв наказ Тимiш таки виконав. Але якби його й не було, все одно не помилував би гетьманич мачухи Олени, зрадницi та крадiйки, яка була для нього змiючкою Оленою з вiдомоi казки «Телесик».

…Жили собi дiд та баба. Вже i старi стали, а дiтей нема. Журяться дiд та баба. «Хто нашоi смертi догляне, що в нас дiтей нема?» От баба й просить дiда:

– Поiдь, дiду, в лiс, вирубай там менi деревинку та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати, ото буде менi хоч забавка.

Дiд спершу не хотiв, а баба просить i просить. Послухався вiн, поiхав, вирубав деревинку, зробив колисочку. Положила баба ту деревинку в колисочку – колише й пiсню спiвае:

Люлi, люлi, Телесику,

Наварила кулешику, —

Iз нiжками, iз ручками,

Буду тебе годувати!

Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечерi спати.

Найулюбленiшою казкою Тимоша ще за його малолiтства була казка «Телесик», що ii часто йому розказувала матiнка i яку вiн напам’ять вивчив.

На все життя Тимiш запам’ятав тихий, лагiдний i ласкавий неньчин голос.

І сам бувало дiтям – як дорослим став, – розказував:

От вирiс Телесик i такий став гарний, що баба з дiдом не навтiшаються з нього. Якось вiн i каже:

– Зробiть менi, тату, золотий човник i срiбнее веселочко: буду я рибку ловити та вас годувати!

От дiд зробив золотий човник i срiбнее веселечко, спустили на рiчку – вiн i поiхав. Їздить Телесик по рiчцi, ловить рибку та годуе дiда й бабу… А мати йому iсти носить.