На нашем сайте вы можете читать онлайн «Лицар з Кульчиць». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Лицар з Кульчиць

Автор
Дата выхода
28 ноября 2016
Краткое содержание книги Лицар з Кульчиць, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Лицар з Кульчиць. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ярослав Яріш) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ім’я Юрія Кульчицького овіяне загадками, двозначностями і навіть легендами. Яким же насправді був рятівник Відня? З якого роду-племені походив той, хто врятував велику європейську столицю від турецької навали?..
Іще молодим, через конфлікт із польським шляхтичем, Юрій змушений тікати з рідних Кульчиць на Запорозьку Січ, де зустрічається з козацьким отаманом-характерником Іваном Сірком і виконує його доручення. Розвідник, воїн, контрабандист, шпигун, але понад усе – запорозький козак. Ось таким постає перед читачами Юрій Кульчицький, який врятував Відень від турків і першим у тих краях почав варити каву, в новому гостросюжетному романі молодого письменника Ярослава Яріша, автора книжок «Сповідь з того світу» та «Судний день», що вийшли друком у видавництві «Фоліо».
Лицар з Кульчиць читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Лицар з Кульчиць без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Родина мусить бути дружною, бо де мiцна родина, де пам’ятають своi звичаi i традицii – там i сильна держава. І нiколи, жодного року святвечiрня традицiя не могла бути порушена, нiхто не наважився роз’еднати родинного ланцюга.
Вони разом вечеряли та колядували. Серце Юркове радiло, що вiн сидiв зараз помiж усiх цих людей, що на Святу вечерю дорога завернула його до рiдноi хати. Нарештi тато пiдкрутив вус i мовив те, чого так довго чекали дiвчата:
– Та йдiть уже, слухайте свого пса.
Сестри пирснули смiхом i поспiшили надвiр, аби послухати, звiдки загавкае собака: з того боку iм i судженого свого чекати…
Із-за святвечiрнього стола родина встала, аби просто пiти до церкви на Рiздвяну вiдправу.
Повернувшись iз церкви, Юрiю вдалося залiзти у запiчок i трохи поспати, вiдпочити. Коли прокинувся, у хатi був тiльки батько – молодшi брати й сестри розбiглися по селi колядувати, а старшi допомагали матерi по господарству. Батько обiйшов коней, яких завжди годував i чистив особисто, й тепер сидiв на лавi. Юрко сiв бiля нього.
– Добре, бiгме добре, сину, що ти приiхав. Побудеш у рiднiй хатi, вiддихнеш кiлька днiв.
– Менi, тату, до Львова повертатися бiльше нема чого.
Батько здивувався, однак у його очах було бiльше тривоги, нiж розчарування. Розпитувати сина не поспiшав. Чекав, доки Юрiй сам розкаже.
– Із кожним роком до Львова сунеться все бiльше й бiльше латинян. Окатоличене вже мiсто повнiстю, руському шляхтичу нема вже мiсця нi в урядi, нi в лавi.
– Давно вже так повелося, – вiдповiв батько.
– Давно. Та я завше вiрив, що своiм розумом, спритом, словом зможу прислужитися Ойчизнi та вiрi. І не раз би ще прислужився…
– Що ж сталося? – запитав батько, побачивши у Юркових очах душевну муку.
– Тату, я мiг стати великою людиною у ратушi, тiльки менi треба було вiдректися вiд своеi вiри, а прийняти латинство. Я не змiг, вiдмовився навiдрiз.
Батько гримнув кулаком по столi:
– І добре зробив, як справжнiй шляхтич! Рiд наш споконвiку за вiру тримався бiльше, нiж за свое життя. Ляхи навмисно хочуть вирвати з корiнням iз Богом даноi землi вiру нашу благочестиву.






