Відрубність Галичини

Написав пiдручник «Мiжнародне право», опублiкував кiлька брошур i статей, присвячених становищу в Захiднiй Украiнi та мiжнародним проблемам. Друкував публiцистику у «Червоному шляху». У 1930—1933 рр. працював професором Інституту радянського будiвництва та права.

21.03.1933 р. його арештували, звинувативши в участi в «Украiнськоi вiйськовоi органiзацii». 23.09. М. Лозинського засудили на 10 рокiв таборiв. Покарання вiдбував на Соловках. 9.10.1937 р. його засудили до страти. 3.11.1937 р. вiн був страчений в урочищi Сандармох у Карелii.

Стаття публiкувалася у «Вiстнику Союза визволення Украiни» (01.07.1917).

2

Знаю се з розмови з ним самим. У т. СХІ Записок Наукового товариства iм. Шевченка (р. 1913, кн. 1) подав І. Кревецький основну працю «Проби органiзування руських нацiональних гвардiй у Галичинi 1848—1849». Наведу там статтю «Зорi Галицькоi» пiд заголовком «Про народну гвардiю або сторожу» (ч. 20, iз дня 26 вересня), а також надруковану у ч.

3

Все ще (фр.).

4

Перший i останнiй iз них були урядниками львiвського магiстрату. Євг. Хшонстовський був дiдичем у Захiднiй Галичинi i потерпiв довголiтне ув’язнення в Куфштайнi за участь у демократично-революцiйних конспiрацiях 1830-х рр. Сухецький погиб у львiвськiм ратушi в часi його пожежi наслiдком бомбардування.

5

Податок за вiдправу меси.

6

Видно птаха за польотом (лат.

7

Обмеження пiдлеглого стану (нiм.).

8

Чи смiю я бути таким вiльним, щоб бути вiльним? (Нiм.)

9

Всiма правдами й неправдами (лат.).

10

Як дивилися на нього селяни в Станiславовi, характеризуе добре коломийка, уложена в усякiм разi перед 1838 роком кимсь iз iнтелiгентних русинiв, хоча в дусi народноi пiснi, i надрукована проф. Грушевським в «Записках», т. XVI, Miscellanea, стор. 5—6. Читаемо в нiй мiж iншим:

Тепер у нас в Станiславi добре хлопом бути:

Аби з хлопа шкiру дерли, того уж не чути.

Всi патенти для пiдданих по домiнях гнили,

Прийшов тому тут Мiльбахер – всi ся iх учили.

Атамана ся не бою – що ми той котюга!

Та я собi нинi газда, а пiп двiрський слуга.

А окомон що ми зробит? Не смiе карати.

Як я пiду до старости, буде вiн ся мати,

Зараз скаже комiсарам протокул писати,

А вiзум i репертум вiд Захира дати.