Відрубність Галичини

Все се могло бути, та повторюю, все се комбiнацii, не пiдпертi певними свiдоцтвами. Надiюсь, що незабаром на сторiнках «Записок» будемо могли подати новi матерiали, що бодай у частi розвiють ту непевнiсть.

ВІДРУБНІСТЬ ГАЛИЧИНИ

Не нову справу i надто ще не в свiжiм соусi подав на стiл галицькоi прилюдноi дискусii орган нiмецького народного клубу, вiденська «Deutsche Zeitung». Не нову, бо ii корiння криеться ще в традицiях полiтичного побуту Галичини вiдрубного вiд Австрii, в традицiях iз-перед р.

1772, так що перша голосна дискусiя про неi в першiм проблиску конституцiйного життя в р. 1848 була не ii початком, але тiльки вiдновленням. Вiд р. 1848 кождий новий проблиск свободи, ба навiть кожда важнiша змiна конституцiйного устрою Австрii виводила на денний порядок справу бiльшоi або меншоi вiдрубностi Галичини. Та коли порiвняемо з собою рiзнi моменти, в яких та справа випливала наверх, побачимо величезнi рiзницi в ступенях i формах ii прояву. В рр. 1790—1792 галицька шляхта конспiрувала з метою вироблення повноi полiтичноi вiдрубностi Галичини вiд Австрii, як частi вiдбудованоi Польщi[22 - Про се гл. докладнiше мою книжку «Громадськi шпихлiри в Галичинi 1784—1840 рр.» (Украiнсько-руський архiв, т. II., Львiв, 1907, ст. XXXIII—XLIII).]; в р. 1848 шукала тоi самоi мети на дорозi парламентарного союзу з нiмецькими лiбералами, а 20 лiт пiзнiше в соймовiй «резолюцii» зреклася рiшучо планiв вiдiрвання Галичини вiд Австрii, розумiючи й самостiйнiсть Галичини тiльки в зв’язку з цiлiстю тоi держави, i жадала тiльки нацiоналiзацii (себто полонiзацii) галицьких шкiл i урядiв, а також деяких джерел доходiв, що могли би пiдпомагати крайовi фiнанси. А нарештi теперiшнiй проект, вiд якого «Dziennik Polski» вiдвертаеться гордо, а про який «Przeglad» пише як про зовсiм недотепний концепт. Справдi, habent sua fata – iдеi та програми!

Найновiша газетна дискусiя про сю справу з многих поглядiв цiкава i може дечого навчити.

Цiкава поперед усього тим, що iнiцiатива вийшла вiд нiмцiв, вiд тих самих нiмцiв, що недавно вислали адрес з подякою Бiсмарковi за гноблення польського елемента, а по iх словах за скрiплювання нiмецького елемента в Познаньщинi. І ось нараз клуб посла Пiккерта виступае з пропозицiею, аби поляки покинули союз iз чехами, i в замiну за союз iз нiмцями-народовцями з iх рук приняли те, чого вiдтак здавна домагаються – вiдрубнiсть Галичини на взiр Хорватii.