Надходить та година

Щиро Ваш,

Александр Фiшер, майор (на пенсii)»

Джайлз задивився на свiй полiтичний некролог.

3

– З поверненням, панi голово, – сказав Джим Ноулс, коли Емма увiйшла до зали засiдань. – Я нi на мить не сумнiвався, що ви повернетесь iз трiумфом.

– Слухайте, почуйте! – мовив Клайв Енскотт, пiдсуваючи крiсло Еммi, щоб вона могла зайняти свое мiсце на чолi столу.

– Спасибi, – подякувала Емма сiдаючи.

Вона окинула поглядом стiл у залi засiдань i посмiхнулася своiм директорам.

Усi вони всмiхнулися у вiдповiдь.

– Пункт номер один, – Емма поглянула на порядок денний, нiби нiчого й не вiдбулося за останнiй мiсяць. – Оскiльки пан Ноулс скликав це засiдання у такий стислий термiн, секретар компанii не встиг розповсюдити протокол останнього засiдання правлiння, тому попрошу прочитати його нам зараз.

– Чи е в цьому потреба, враховуючи обставини? – поцiкавився Ноулс.

– Не впевнена, що до кiнця знаю цi обставини, пане Ноулс, – вiдрубала Емма.

 – Але пiдозрюю, що ми незабаром усе дiзнаемося.

Фiлiп Вебстер, секретар компанii, пiдвiвся зi свого мiсця й нервово закашлявся. «Деякi речi нiколи не змiнюються», – подумала Емма. Вiн почав зачитувати протокол, нiби оголошував, який потяг прибувае на четверту платформу:

– «У вiвторок, 10 листопада 1970 року, вiдбулося засiдання правлiння у Беррiнгтон-хаусi. Присутнiми були всi директори, за винятком панi Емми Клiфтон та пана Себастьяна Клiфтона, котрi обое надiслали своi вибачення, пояснивши, що залученi до iнших справ.

Пiсля вiдставки заступника голови, пана Десмонда Меллора, та за вiдсутностi панi Клiфтон за спiльною згодою домовилися, щоб посаду голови тимчасово посiв пан Джим Ноулс. Потiм вiдбулася довга дискусiя щодо майбутнього компанii та того, до яких дiй необхiдно вдатися, якщо ледi Вiрджинiя Фенвiк виграе справу про наклеп проти панi Клiфтон. Адмiрал Саммерс заявив, що вважае, що нiчого не треба робити, доки не буде вiдомий результат судового розгляду, позаяк вiн упевнений, що панi голову виправдають».

Емма всмiхнулася старому морському вовку. Якби корабель тонув, вiн би останнiм покинув облавок.

– «Однак пан Ноулс не подiляв довiру адмiрала та повiдомив присутнiм, що вiн уважно стежив за справою i неохоче дiйшов висновку, що шанси панi Клiфтон – як у снiжноi кулi в пеклi, i ледi Вiрджинiя не лише виграе, а й присяжнi присудять iй значну суму вiдшкодування.