Надходить та година

Судовий пристав чекав, поки вони всядуться, перш нiж тричi грюкнути палицею об пiдлогу й вигукнути:

– Прошу встати старшину присяжних!

Той пiднявся на всi своi п’ять футiв i чотири дюйми зросту й звiв погляд на суддю. Їi честь Лейн нахилилася вперед i запитала:

– Ви винесли вердикт, iз яким погодилися всi?

Емма вирiшила, що серце вистрибне з ii грудей, поки чекала вiдповiдi.

– Нi, ваша честь.

– Чи дiйшли вирiшення з перевагою щонайменше у десять голосiв проти двох?

– Так, ваша честь, – сказав старшина присяжних, – але, на жаль, останньоi митi один iз нас передумав, тому результат становить дев’ять голосiв проти трьох.

Не впевнений, що положення змiниться, тому ще раз прошу ваших вказiвок, що нам робити далi.

– Ви вiрите в те, що зможете досягти переваги у десять голосiв проти двох, якщо я вам дам трохи бiльше часу?

– Так, ваша честь, оскiльки з одного конкретного питання всi дванадцятеро з нас дiйшли згоди.

– З якого саме?

– Якби нам дозволили дiзнатися змiст листа, який майор Фiшер написав пану Трелфорду, ми могли б винести вердикт доволi швидко.

Погляди всiх присутнiх були прикутi до суддi, окрiм сера Едварда Мейкпiса, який пильно придивлявся до Трелфорда. Той був або досвiдченим гравцем у покер, або не хотiв, щоб присяжнi дiзналися, що було в цьому посланнi.

Трелфорд пiдвiвся й потягнувся до своеi внутрiшньоi кишенi, проте виявив, що листа там уже немае. Вiн зиркнув в iнший бiк зали й побачив, як усмiхаеться ледi Вiрджинiя.

Адвокат усмiхнувся iй у вiдповiдь.

Гаррi й Емма Клiфтон

1970–1971

1

Присяжнi покинули своi мiсця.

Їi честь попросила сiмох чоловiкiв i п’ятьох жiнок востанне спробувати домовитися. Суддя Лейн звелiла iм повернутися наступного ранку. Вона вже починала думати, що найвiрогiднiше присяжнi так i не зможуть прийняти якогось рiшення. Коли вона встала, усi присутнi в судовiй залi пiдвелися й вклонилися.

Суддя кивнула у вiдповiдь, але лише пiсля того, як вона вийшла, у залi оновився гомiн.

– Будьте такi ласкавi супроводити мене до мого кабiнету, панi Клiфтон, – запропонував Дональд Трелфорд. – Там ми зможемо обговорити змiст листа майора Фiшера та чи потрiбно його оприлюднювати.

Емма ствердно кивнула.

– Я б хотiла, аби до нас приедналися мiй чоловiк i брат, якщо це можливо, позаяк знаю, що Себастьян мае повернутися до роботи.