Надходить та година

– Але не без певного ризику, адже для цього знадобиться трохи удачi й особливоi смiливостi вiд двох молодих жiнок.

Джайлз опустив ноги на пiдлогу, сiв на край лiжка й уважно вислухав усе, що розповiв йому мiнiстр закордонних справ Захiдноi Нiмеччини. Коли Вальтер закiнчив, надворi вже розвиднилося.

* * *

Джайлз iще раз набрав номер, сподiваючись, що до телефону пiдiйдуть. Цього разу слухавку взяли одразу.

– Доброго ранку, Джоне.

– Доброго ранку, сер Джайлз, – привiтався Пенгеллi, який миттю впiзнав голос.

Джайлз замислився, скiльки часу мине, перш нiж вiн перестане називати його «сер».

– Джон, перед тим як контактуватиму з вiдповiдним департаментом Мiнiстерства внутрiшнiх справ, я маю знати, чи подавала Карiн заявку на отримання британського паспорта.

– Подавала. Точнiше це я робив вiд ii iменi, коли вона все ще думала вступати до Оксфорда, – повiдомив Пенгеллi.

– Тiльки не кажiть менi, що його зберiгають десь у Схiдному Берлiнi.

– Нi, я особисто його забрав iз Петтi Франс[16 - Петтi Франс – вулиця в Лондонi, де розташоване, зокрема, й Мiнiстерство внутрiшнiх справ Великоi Британii.

] i мав намiр повернути його, коли поiду до Схiдноi Нiмеччини, але, звiсно, так цього i не зробив. Це було кiлька рокiв тому, тож лише небо знае, де вiн зараз. Та навiть якби паспорт i потрапив до моiх рук, термiн його дii, либонь, уже скiнчився.

– Якщо ви його знайдете, Джоне, цiлком можливо, що зможете побачитися зi своею донькою набагато швидше, нiж очiкували.

* * *

Хоча Грiфф Гаскiнс i запросив Джайлза взяти участь у пiдрахунку результатiв у мiськiй радi, останнiй не змiг скористатися запрошенням. Потоптавши вулицi з кандидатом у депутати упродовж останнiх чотирьох тижнiв, вiдвiдавши незлiченнi публiчнi мiтинги i навiть роздаючи листiвки, що нагадували про голосування, у маетку Вудбiн, у четвер двадцятого травня, коли годинник вдарив десяту, Джайлз потиснув руку Бобу Фiлдiнгу, побажав йому успiхiв i поiхав до Беррiнгтон-холу.

Прибувши додому, налив собi велику склянку вiскi й полежав у гарячiй ваннi. Вiн заснув уже за лiченi хвилини пiсля того, як упав у лiжко. Прокинувся одразу пiсля шостоi, це був найдовший його сон за цей мiсяць. Чоловiк пiдвiвся, пiшов до лазнички i вмився холодною водою. Потiм одягнув халат, капцi й спустився униз.

Чорний лабрадор бiгав вiтальнею, махаючи хвостом, припускаючи, що, мабуть, настав час його ранковоi прогулянки.