Надходить та година

Вони зайняли два порожнi мiсця через прохiд вiд Джана-Лусiо, i Джайлз почав пояснювати колишньому мiнiстру, що сталося, коли двое прикордонникiв з’явилися знову, але того, хто допитував Карiн, не було. Ймовiрно, йому довелося пояснювати вищому керiвництву, чому вiн витягнув iз автобуса захiдного журналiста. Двое прикордонникiв перейшли в кiнець салону й хутко перевiрили паспорти i вiзи, що залишились. Хтось, мабуть, пояснив iм, що нiкому не потрiбен дипломатичний iнцидент у день, коли iхнiй лiдер виступив iз революцiйною промовою.

Джайлз продовжував спiлкуватися з Джаном-Лусiо, нiби вони були давнiми друзями, тодi як один iз офiцерiв ще раз порахував голови. Тридцять одна. Вiн уважно всiх оглянув, а потiм разом iз колегами вийшов iз автобуса. Коли дверi за ними зачинилися, пасажири вперше того дня вибухнули щирими оплесками.

Автобус проiхав кiлька сотень ярдiв через нейтральну смугу – гектар голого пустиря, на який жодна з краiн не претендувала, i зупинився в Американському секторi.

– Ласкаво просимо додому, – сказав вiн голосом, який прозвучав так, нiби вiн сам себе в цьому переконував.

11

– Чи саме це мають на увазi схiднi полiтики, коли називають Захiд декадентським?

– Декадентським? – повторив Джайлз, наливаючи Карiн ще один келих шампанського.

– Валятися у своему готельному номерi до одинадцятоi години ранку, а потiм замовляти снiданок у лiжко.

– Звiсно ж, нi, – спростував Джайлз.

Карiн засмiялася й хильнула шампанського.

– Нiяк не можу повiрити, що врятувалася i нарештi зможу возз’еднатися з батьком. Приiдеш до нас у Корнуолл?

– Нi, я маю намiр оселити тебе у Лондонi як свою економку.

– А, професор Гiггiнс…

– Але твоя англiйська i так iдеальна, також не забувай, що вони не кохалися.

– Вони б це зробили, якби Шоу писав тепер.

– І п’еса закiнчилася б iхнiм шлюбом, – додав Джайлз, пiдхоплюючи ii на руки.

– О котрiй годинi наш рейс?

– Двадцять хвилин по третiй.

– Гаразд, тодi у нас бiльш нiж достатньо часу, – сказала Карiн, i ii готельний халат упав на пiдлогу, – щоб переписати останню сцену «Пiгмалiона».

* * *

Востанне Джайлза зустрiчав гурт телевiзiйних камер, фотографiв i журналiстiв, вiтаючи з поверненням до Англii, коли вiн майже став наступним лiдером Лейбористськоi партii.