На нашем сайте вы можете читать онлайн «Надходить та година». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Надходить та година

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Надходить та година, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Надходить та година. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джеффри Арчер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Надходить та година» (2016) – шоста книга серії «Хроніки Кліфтона», події в якій відбуваються у 1970–1978 роках.
Завдяки публікації у пресі передсмертного листа майора Фішера Емма Кліфтон таки виграла суд проти леді Вірджинії Фенвік і залишилася на посаді голови правління «Судноплавної компанії Беррінґтонів». Однак цей же лист змусив брата Емми, сера Джайлза Беррінґтона, відмовитися від політичної кар’єри.
Леді Вірджинія, аби виправити своє скрутне фінансове становище і врятуватися від кредиторів, вирішує провернути шахрайську оборудку і розвести на великі гроші американського мільйонера Сайруса Д. Гранта ІІІ.
Автору книжки про Сталіна «Дядько Джо» Анатолію Бабакову, засланому до Сибіру, присуджують Нобелівську премію, і Гаррі Кліфтон, який зробив усе можливе й неможливе, аби ця книга була опублікована, має виступити на врученні премії замість автора…
Закінчення сімейної саги читайте у романі «Людиною він був».
Надходить та година читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Надходить та година без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Брукс усе перебiльшив, – мовив Джайлз, коли вони сiли вдвох за стiл, – але навряд чи можна звинувачувати чоловiка пiсля того, що вiн пережив.
Маркгем повернувся, несучи на тацi каву та пiсочне печиво, й поставив мiж ними на столi у вiтальнi.
– Товариш Хонекер почуватиметься не надто приемно через те, що ви його одурили, – зауважив Пенгеллi, помiтивши заголовок «Телеграф». – Але у його промовi не було нiчого такого, чого б ми не чули ранiше.
– І вже не раз, – кивнув Джайлз, аж тут дверi вiдчинилися й увiйшла Карiн.
Вона побiгла до батька, який пiдвiвся й пiдхопив ii на руки. «Як цiкаво, – подумав Джайлз, – я зроду не помiчав тiеi простоi бiлоi сукнi, коли ii носила моя сестра».
Батько й донька горнулися одне до одного, i пан Пенгеллi пустив навiть сльозу.
– Даруйте, що виставляю себе дурнем, – сказав вiн, – але я так довго чекав цього моменту.
– Я також, – додала Карiн.
Джайлз глянув на годинник.
– Прошу вибачити менi, але змушений залишити вас обох, оскiльки маю зустрiч у Палатi громад об одинадцятiй.
– Коли ти повернешся? – запитала Карiн.
– Близько дванадцятоi, можливо, й ранiше, а тодi поведу вас обох на обiд.
– А пiсля обiду?
– Пiдемо на закупи. Я не забув. – Джайлз нiжно поцiлував ii у вуста, а Пенгеллi соромливо вiдвiв погляд. – Побачимося близько дванадцятоi, – сказав вiн, виходячи у передпокiй, де мажордом тримав його плаща.
– Планую повернутися приблизно за годину, Маркгеме.
* * *
Карiн iз батьком мовчали в очiкуваннi, коли зачиняться вхiднi дверi, i нiчого не казали, доки не почули, як Маркгем замкнув дверi до кухнi.
– Чи все вiдбулося за планом?
– Майже все, – сказала Карiн. – Поки ми не дiйшли до кордону, коли надмiру завзятий офiцер не почав ставити занадто багато запитань.
– Але ж я особисто проiнформував прикордонникiв, – зауважив Пенгеллi.
– Ну, все сталося не зовсiм так, як ви планували, товаришу, бо журналiст «Флiт-стрит» вирiшив встромити свого носа й навiть узявся фотографувати.
– Кiт Брукс. Так, я наказав його випустити незабаром пiсля того, як ви перетнули кордон.











