На нашем сайте вы можете читать онлайн «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Був високий, немов жердина, i горбився, згинався серед нас – натоптаних коротунiв-хлiборобiв: йому незручно було за свiй зрiст, якого досi, певне, не помiчав, бредучи глибокими iзворами за овечими отарами. Добродушнi його очi нiтилися ще й вiд того, що по-росiйськи знав не бiльше десяти слiв; широкий нiс розплющувався у знiяковiлiй посмiшцi, коли у командирiв опускалися руки, тому що не могли з ним порозумiтися; карабiн вiн тримав, мов герлигу, i повертався в строю завжди не в той бiк.
Хамракул був добрий. На всi труднощi, навiть коли одержував наряд на кухню, мав одну вiдповiдь – «хорошо», в людях бачив тiльки гарне, погане взагалi для нього не iснувало – видно, в доброму краю вирiс.
Я не знаю, коли те сталося, а полюбив його i сам дивувався, що мене не бентежить його свята, незаймана простота.
– Поiдеш зi мною в Хумсан.
Це було не запрошення, а ствердження того, що мае вiдбутися, i нiби для переконання, що там справдi варто побувати, вiн показав на силует високоi гори, що блiдо синiла на видноколi:
– Бачиш, орел над Кук’юлем лiтае… Не вiриш, що бачу орла? Постав мене один раз навiдником – сам переконаешся…
Вiн кiлька разiв просив мене про це, i я самовiльно, ризикуючи потрапити на гауптвахту, посадив його за калiматор на бойових стрiльбах.
Примчав на газику сам командир дивiзii, послав нас обох умиватися до нашоi криницi бiля станцiйного будиночка: Хамракул отримав десятиденну вiдпустку, я – триденне звiльнення.
– Вода в сапог поехал! – смiявся i кректав Хамракул, умиваючись, а другого дня ми вже були в Хумсанi.
Мiй друг, напевно, вiдчув, що я, мандруючи своiми слiдами, наближаюся до тих, якi тривожать його, вiн дiткнувся до мого плеча, мовив:
– Розкажи, але слово в слово, що повiв тодi Асам-ака… І я, облишивши свое, пригадував останню стежку Ясенюкового батька.









