На нашем сайте вы можете читать онлайн «Українська модерна проза». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Українська модерна проза, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Українська модерна проза. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
Українська модерна проза читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Українська модерна проза без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тихий лiс заповнився таким, чого не знала досi, а з неi самоi побiгла кров.
Тому мусила зеленим лiсом гнати.
Слухайте!
Марко ЧЕРЕМШИНА
13.06.1874, с. Кобаки на Івано-Франкiвщинi – 25.04.1927, там само
Справжне прiзвище – Іван Семанюк.
Навчався у Коломийськiй гiмназii. У 1896р. виiхав до Вiдня, а в 1901 р. закiнчив Вiденський унiверситет, однак диплом адвоката отримав лише в 1906 р. Вiдтак почав працювати адвокатським помiчником у Делятинi, а з 1912 р. адвокатом у Снятинi.
Перше оповiдання «Керманич» надрукував 1896 р. у газетi «Буковина». Опiсля опублiкував понад 60 оповiдань та поезiй в прозi.
ВЕСНА
Зелена левада вкрилась цвiтками, гей дiвчина-красавиця. Золотi метелики упиваються медом, а сонечко своiми промiннями, мов легiник, скобоче та цiлуе леваду. Легкий вiтрець перечиться з сонцем, прилягае iд квiточкам та й собi iх цiлуе.
По левадi проходжуеться ii власник, пан в дорогiм одiнню. Йому забаглося вибудувати тут лiтню альтану, де би мiг собi вигiдно сидiти i вдихати пахощi весняних цвiтiв. Найкраще пiд альтану видалось йому мiсце пiд калиною, що не-оподалiк зазеленiла. Вiн прямував туди. Пiд калиною розстелився зелений барвiнок на якiйсь могилi, над котрою клячить похилена, стара бабусенька в латанiй свитинi.
Вона цiлуе барвiнок та зрошуе дрiбними сльозами. Чудова весняна краса не смiеться до неi, тiльки плаче.
– Доню моя, – голосить вона, – обiзвися з сироi могили до мене. Навiщо ти на отсiй калинi життя собi вiдобрала? Із-за неслави, що ii заподiяв тобi отут на роботi пан? Що неслава? Я б пiдпору тепер з тебе мала i з голоду не вмирала б. Ти ж не винувата.
Пан почув виразний плач бабусi i вiддалився.
Вiн не будував уже на цiм мiсцi альтани…
ЛЕДОВІ ЦВІТИ
Зимою вiконнi скла – то справжнi грядки.
Нараз покажеться блiдий сонячний промiнь i скошуе цi цвiти. Вони тануть, тануть та й котяться водотоком додолу. На 'iхньому мiсцi остаються лишень мрачнi смуги…
І людська уява квiтчаеться не раз квiточками мрiй та й заслонюе перед умом справжнiй, холодний свiт.











