Рілла з Інглсайду

– Краще, шоб його вiтер не продув, – застерегла панi Коновер. – Воно ж помре.

Рiлла обгорнула супницю малою подертою ковдрою.

– Передасте менi його, будь ласка, коли я залiзу до брички, добре?

– Ясно шо, передам, – буркнула панi Коновер, пiдводячись з крiсла.

Ось так Рiлла Блайт в’iхала в дiм Андерсонiв затятою дитиноненависницею, а виiхала, везучи дитя в супницi на колiнах!

Рiлла думала, що нiколи не добереться до Інглсайду. У супницi панувала дивна тиша. З одного боку, вона була вдячна, що дитина не плакала, але хотiла почути хоча б якийсь писк, як доказ, що дитина жива.

А якщо воно задихнулося! Рiлла не наважувалася заглянути в згорток, бо ж дув такий вiтер, справжнiсiнький ураган, вона «затамувала подих», що б там не сталося. Вона була така вдячна, коли нарештi дiсталася гаванi бiля Інглсайду.

Рiлла занесла супницю до кухнi й поставила ii на стiл просто перед носом Сьюзан. Та заглянула до супницi й чи не вперше в життi онiмiла.

– І що ж це таке? – спитав лiкар, який саме зайшов на кухню.

Рiлла розповiла всю iсторiю.

– Я просто мусила його принести, татку, – завершила вона. – Я не могла його там залишити.

– І що ж ти з ним робитимеш? – холодно спитав лiкар.

Рiлла не очiкувала такого запитання.

– Ми… ми можемо залишити його ненадовго… хiба нi… поки все не влаштуеться? – спантеличено запнулася вона.

Лiкар Блайт хвилину чи двi ходив туди-сюди по кухнi, поки дитя витрiщалося на бiлi стiнки супницi, а до Сьюзан, схоже, повертався дар мовлення.

Нарештi лiкар подивився на Рiллу.

– Мале дитя – це багато додатковоi роботи й турбот у домi, Рiлло. Нан i Дi наступного тижня iдуть в Редмонд, анi мама, анi Сьюзан за таких обставин не зможуть викроiти часу для цих турбот. Якщо хочеш залишити дитину, мусиш за нею глядiти сама.

– Самам! – спантеличення Рiлли стерло всi граматичнi правила. – Але ж… тату… я… я не можу!

– Бувае, навiть молодшi за тебе дiвчатка доглядають за дiтьми. Можеш звертатися за порадами до нас iз Сьюзан.

Якщо не можеш, мусиш вiднести дитя назад до Мег Коновер. Очевидно, там дитина довго не проживе – вона надто вразлива й потребуе особливоi уваги. Сумнiваюся, що маля виживе й у сиротинцi. Але я не можу скинути дитя на плечi твоiй мамi чи Сьюзан.

Лiкар вийшов з кухнi, суворий i непохитний. Десь глибоко в душi вiн добре знав, що маленький мешканець великоi супницi залишиться в Інглсайдi, але хотiв переконатися, що й Рiлла поводитиметься гiдно в данiй ситуацii.