Маленькі чоловіки

На нiй могло б вирости багато ягiд, овочiв i квiтiв, але вона не пiддавалася жоднiй обробцi, й коли працiвник сiяв на нiй, мiж iншим, динi, з цього не виходило нiчого доброго, бо грядка не могла сама по собi виростити iх. Це дуже засмучувало працiвника, але вiн все-таки не втрачав надii. Та, попри це, грядка залишалася порожньою, а пояснювала вона це такими словами: «Я забула».

Розповiдь перебив вибух веселого реготу i всi подивилися на Томмi, який насторожився при словi «динi» й опустив голову, почувши свое улюблене виправдання: «Я забув».

– Я знав, що дядько мае на увазi нас! – плескаючи в долонi, вигукнув Демi. – Ти – садiвник, дядько Фриц, а ми – грядки, адже так?

– Так, ти вгадав. А тепер нехай кожен iз вас скаже менi, що я повинен посiяти у вас цiеi весни, щоб отримати восени хороший урожай з моiх дванадцяти – нi, вже тринадцяти грядок, – виправився пан Баер, глянувши на Нета.

– Адже не можна ж вам, пане Баеру, посiяти в нас пшеницю, горох або боби? Або, може, вам хочеться, щоб ми iх iли й розтовстiли? – сказав Надутий Качан, кругле обличчя якого просвiтлiло вiд приемноi здогадки, що спала йому на думку.

– Дядько говорить не про таке насiння, – вигукнув Демi, який любив подiбнi розмови. – Вiн каже про те, що може зробити нас кращими. А бур’ян означае недолiки.

– Так, – погодився пан Баер. – Подумайте, що вам потрiбнiше, i скажiть менi, а я допоможу вам виростити це. Тiльки й ви самi повиннi намагатися з усiх сил, щоб з вами не вийшло так, як з динями Томмi – однi листя без плодiв.

Я почну зi старших, але перш за все запитаю вашу маму, що iй хотiлося б мати на своiй грядцi. Адже всi ми – частинки прекрасного саду й повиннi приготувати ряснi жнива для Бога, якщо любимо Його.

– Я хотiла б посадити на своiй грядцi насiння терпiння, вмiння володiти собою, яке менi найпотрiбнiше, – сказала панi Баер так серйозно, що хлопчики почали старанно обмiрковувати, якi вiдповiдi вони дадуть, коли прийде iхня черга.

А деякi навiть вiдчули докори сумлiння, згадавши, як часто зловживали терпiнням мами Баер.

Франц попросив посiяти на його грядцi душевну стiйкiсть, Нед – лагiднiсть, Дейзi – стараннiсть, Демi – «стiльки розуму, скiльки е в дiдуся», а Нет боязко сказав, що йому потрiбно дуже багато, тому вiн просить пана Баера вибрати за нього. Іншi хлопчики вибирали головним чином лагiднiсть, стараннiсть, терпiння. Томмi побажав бути серйознiшим.