Вода з каменю. Саксаул у пісках

Бiля колон стояли в голубих мундирах полiцаi, в касино заходили тiльки тi, хто був запрошений, i можна тут було побачитись з найвищими духовними пастирями всiх вiросповiдань, iз старостами циркулiв[17 - Округ; полiцейська дiльниця (пол.).], з графами й баронами, а деколи навiть з самим губернатором Галiцii i Лодомерii.

У «Пекелку» на Льоншанiвцi уже стемнiло вiд пилюки й диму, запах вина й поту забивав дух; дiвицi, розпашiлi вiд танцю, тiсноти i млостi, притискалися до своiх кавалерiв, трiскали блузочки на грудях, гудзики самi розстiбалися, пiдпилi зальотники припадали губами до жолобинок мiж дiвочими персами; знадвору до буфетноi зали силомiць втискалася музика, розсуваючи спiтнiлу юрбу; таки увiйшли досередини цимбали i скрипка, а музики здимiли; смичок пiдстрибував над скрипковою кобилкою i, ковзаючись на найтоншiй струнi, злiтав аж пiд стелю; на цимбалах скакали самi пальчатки i, втомленi, лягали на струни, iх будила мiдна або й срiбна монета, кинута щедрим кавалером; тодi пальчатки зривалися, мов навiженi, а труба розтоплювалася вiд напруги, скапувала жовтою патокою на схiдцi, на нiй ковзалися i падали тi, що пiд «pacierz» вилiтали з буфета, а трубач всовував знадвору через вiконце голову i видував губами розпачливо високi нути, моторошно вибалушуючи очi.

Та враз стих содом, i розморенi танцюристи, якi ще не натiшилися танцем, не дорозстiбали усiх гудзикiв на дiвочих блузочках, не доповзли долонями до тугих стегон, недочули згоди гайнути на часок у Винникiвський лiс, у незмiрнiй лютi кинулися до дверей, залишаючи своiх партнерiв, щоб побити морду тому, хто не дав добавитися у недiлю аж до споду.

Музики повернулися за своi занiмiлi iнструменти, трубач зiбрав жменями мiдну патоку iз схiдок i стояв тепер з лискучою трубою в опущенiй руцi, а знервованi шевцi, кравцi, слюсарi, гамарники, конвiсари, ковалi, муляри, якi були тiльки-но галантними кавалерами льоншанiвських дiвчат, iшли фрунтом на незнайомого нахабу, який посмiв зупинити музику в найвищому афектi.

Нахаба був смiховинно, як для Льоншанiвки, вдягнутий – чи то по-камердинерськи, чи по-камерлакейськи: у розквiтчанiй свитi, накрохмаленiй сорочцi, застiбнутiй метеликом, у цилiндрi, насунутому на брови.