Арканум

Хоча це, звiсно, не могло пiдняти добробут держави навiть тодi, коли запили i iхнi дружини.

В корчмах торгували лише чаем, i корчми зачинилися, бо не було навiть чим прибиральницi заплатити. Замкнули й театр, бо перестав працювати буфет.

Словом, пiшло усе шкереберть, i, щоб не довести Арканум до повноi руiни, Дезидерiя арештували i розiп’яли.

Вiн вмирав цiлий тиждень, i впродовж цього часу прочани з усiх кiнцiв держави сунули до мiсця страти. Вони стелили на морiжку рядна, ставили кошики з наiдками i влаштовували посиденьки.

В першi днi натверезо, але, коли Дезидерiй став стогнати: «Пити… пити…», прочани роздобули вино i пили за його здоров’я.

А того дня, коли святий нарештi сконав, арканумцi влаштували по всiй краiнi грандiознi поминки, завдяки яким рiвень добробуту миттево вирiс, а королiвська скарбниця наповнилася до краiв.

Святий Кобиздох

Наш Арканум не раз приманював до себе доволi дивовижних особистостей. Звiдки приплiвся до нас святий Кобиздох, невiдомо, але його вчення раптом стало популярним, хоча зводилося до однiеi думки: «Всi люди звiрi, живiмо, як звiрi».

На диво, ця проста й сумнiвна думка припала до душi арканумцям, i вони стали поводити себе i справдi, як звiрi. Для них перестали iснувати будь-якi перепони.

Перше, що вони вчинили, це пороздягалися на голяса i в такому сатанинському виглядi почали з’являтися на люди. Мало того – хто з ким хотiв, той з тим злягався. Доходило до фактiв iнцесту.

Король Абиух наказав затримувати цих пранудистiв i садити до буцегарнi, але буцегарень не вистачало.

Крiм того зросла кiлькiсть злочинiв, запанував розгардiяш i панiка. Король не витримав i вирушив до Кобиздоха. Той жив собi на околицi мiста i якраз порався на городi, коли до нього завiтав король. Вигляд Кобиздоха його розгнiвив не на жарт

– Ага! То он як виглядае той, хто довiв краiну до ручки! Вашi прихильники свiтять голими дупами, а ви – iхнiй учитель i пророк – чомусь у штанах!

– Е, бачите, пророк мусить бути в штанах незалежно вiд iдей, якi вiн проголошуе.

Адже кожна iдея мае своi межi i, якщо мати на увазi саме мою iдею, то власне штани ii й обмежують. А крiм того, де ви чули, щоб пророк дотримувався засад, ним же проголошених? Це було б просто не цiкаво. Я свое дiло зробив, а ви й розхльобуйте.

– Е нi, так не пiде. Ви негайно повиннi вiдректися вiд своiх облудних iдей. Ви повиннi гнiвно затаврувати свое злочинне минуле i навернути арканумцiв до попереднiх звичаiв.