На нашем сайте вы можете читать онлайн «Арканум». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Арканум

Автор
Дата выхода
10 декабря 2019
Краткое содержание книги Арканум, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Арканум. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрий Винничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«В дрімучу епоху Брежнєва я пішов у внутрішню еміграцію. Я писав свої твори, зашифровуючи їх за переклади з арканумської. Я вигадав країну Арканум, вигадав авторів, які там начебто жили й творили.
А поволі Арканум став пробиватися у мої сни. Я жив в Арканумі, сни про Арканум затоплювали мене. Я чекав ночі, щоб жити. Удень життя не було. Удень був страх.
Люди з Аркануму чекали на мене. Якщо я затримувався, посилали гінців на конях і стукали мені у вікно. Стукали перснями на пальцях, руків’ями мечів, стукали гілками і вітром, стукали пташками і хрущами, кликали всіма мовами і голосами.
Я підводився і йшов до вікна. Воно розчахувалося, і Арканум мене втягував у себе, засмоктував і впорядковував моє життя.
Арканумська мова пробивалася крізь мою, наче стебла трав крізь пісок, проламувала пам’ять, зливалася з моєю. Я переставав розрізняти, де моя мова, а де арканумська.
В Арканумі я чувся безпечно».
Арканум читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Арканум без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Пхайте оцю брилу, – попрохав i постукав по нiй рукiв’ям кинджала.
З того боку завовтузилися, закректали, i брила зрушилася. Мадей вiдступив, щоб не звалилася йому на ноги, i чекав. За хвилю вона, глухо гупнувши, впала. Мадей без особливих зусиль вилiз iз льоху й обняв своiх рятiвникiв.
– Ходiть за нами, – сказали арканумцi.
Темрява надiйно приховувала всi iхнi рухи. Незабаром вони вийшли на дорогу. Та не далеко й зайшли, як побачили, що попереду хтось наближаеться. Виразно вчувалися два голоси – чоловiчий i жiночий.
– Ото зрадливиця! – обурився вiн. – Вже з кимось iншим жартуе.
Арканумцi зачаiлися за деревами. Але що бiльше Мадей вдивлявся, то зрозумiв, що самоi панни нема, а хтось несе ii голову. Це ще бiльше його розгнiвало. Вiн намацав на землi палицю, пiдпустив невiдомого крадiя ближче i луснув з усiеi сили по головi. Королевич лише пiкнув i звалився, а голову панни Мадей спритно пiдхопив на руки.
– Ой! – втiшилася голова. – Ти мене врятував! А то я вже думала, що вiн мене згвалтуе.
– Що сталося? – запитав Мадей, нiжно пригортаючи голову до своiх грудей.
– Та сталося таке, що я, виглядаючи тебе з вiкна, ненароком так нахилилася, що голова моя вiдвалилася i впала на кущi внизу. Отам i знайшов мене той королевич.
– То це королевич?
– А що ж ти думав? Що я приблудi дозволила себе на руки взяти?
– А що б ти зробила, якби тебе приблуда знайшов?
– А покусала б! – i вона грiзно клацнула зубами.
Мадей здригнувся.
– А де ж тодi тiло?
– Було в кiмнатi. Та потiм кудись зникло. Мусимо його знайти.
– Та вже ж бо!
– А хто це з тобою? – стривожилася голова.
– Моi рятiвники.
Голова уважно обстежила iх i заспокоiлася.
– Мусимо пiти до шинку, – сказав Мадей, – щоб забрати ii тiло.
– Це небезпечно, – заперечили в один голос арканумцi. – Мусимо негайно тiкати.
– Без неi я нiкуди не поiду, – вперся Мадей.
– Ой, що я бачу! – зойкнула голова.
– Де?
– Он там! Просто перед нами.
– І що ж ти таке бачиш?
– Та оно! Бiля яворiв! Щось iде, заточуючись, наче п’яне? Чи це не я?!
Мадей пройшов ще кiлька крокiв i побачив тiло без голови, яке невпевнено брело наослiп.
– Я врятована! – зрадiла голова.
Але ж Мадей не мав при собi свого швацького причандалля, тому взяв за руку ii тiло, й подалися вони усiею компанiею до шинку. Там вiн залишив iх у саду, а сам вилiз по черешнi до вiкна, проник у покiй, забрав свою торбу i спустився.











