Страшні люди

До дев’ятоi, коли починали заходити першi клiенти, вiн устигав зробити багато речей: написати клопотання, залiзти в Інтернет… Тодi думалось особливо плодовито, думок не треба було пiдганяти, вони самi муштрували свого господаря, змушуючи його не розслаблятися нi на мить.

Олексiй пiшов на кухню, ввiмкнув ледь чутно маленький телевiзор, що стояв на холодильнику, сьорбнув компоту, сiв за стiл. Зображення на екранi мерехтiло, але все ж було чути, про що мова. Передавали заяву Юлii Тимошенко. Вiд iменi коалiцii «Сила народу» вона звернулася до украiнцiв: «Влада пiшла шляхом повноi фальсифiкацii виборiв.

Я прошу всiх киян, всiх украiнцiв забути про всi справи i прийти завтра о дев’ятiй ранку на Майдан Незалежностi. Вiд того, скiльки нас там збереться, залежить майбутне нас усiх. Або ми здобудемо чесну Украiну, або кримiнал перетворить ii в товариство закритого типу».

Несподiвано телевiзор почав чiтко показувати, без мерехтiння i «снiжка». На екранi був Вiктор Ющенко, який iз примiщення Центральноi виборчоi комiсii заявив, що ця iнституцiя фальсифiкуе вибори.

Вiн закликав громадян о дев’ятiй ранку прийти на Хрещатик.

І тiльки стали показувати iнший сюжет – телевiзор знову викинув коника, так що нiчого розiбрати на екранi було неможливо. Романiв спробував покрутити антеною, але це нiчого не дало. Вiн вимкнув телевiзор i пiшов до лiжка.

Завiбрував мобiльний телефон. Олексiй глянув, це була sms-ка вiд Чернюка. Андрiй, хоча й була глупа нiч, вiтав його з днем народження i запитував, коли Романiв виставить ящик пива.

Адвокат усмiхнувся сам до себе i вiдписав Чернюку, що переможе Ющенко, а не Янукович, а тому ящик пива виставлятиме саме Чернюк. За привiтання з днем народження подякував.

Дивно, але пiсля цього несподiвана втома навалилася на Романiва. Вiн ще встиг подумати, що справи в Киевi, мабуть, кепськi i, здаеться, вперше засумнiвався в перемозi Ющенка. «О дев’ятiй ранку – це ж уже сьогоднi», – промайнуло в головi.

Ще довго Романiв борсався на лiжку, воюючи сам з собою, перекидався з боку на бiк, аж поки заснув.

Йому приснився покiйний батько, який застерiгав його вiд чогось лихого.

Прокинувшись, Олексiй намагався пригадати побачене, але не змiг. Упродовж дня вiн знову повертався до нiчних видiнь, пам’ятав, що бачив увi снi тата, але що саме конкретно вiщували йому з того свiту, – не знав. Тривога на декiлька днiв оселилася в його душi, але потiм усе минуло, i Романiв навiть не згадував про той сон.

О пiв на шосту ранку вiн прокинувся.