Оріон Золотий. Театр (збірник)

З дiтей нiхто не розмовляв iз батьком,

Ми мiж собою спiлкувались пошепки,

Вiн йшов у спальню, ми тiкали в кухню,

У кухню вiн, а ми тодi у спальню.

Дрiбних на зошити просили ми у матерi,

Вона ж згиналась перед ним.

Не вiрите? Не смiла голови пiдняти —

Вiн бився люто.

Бляха закашлюеться. Дружина Вчителя встае i подае йому склянку з водою. Той продовжуе:

Ну що я мiг з такого виховання

Собi узяти у душу, ви скажiть?

На людях ми були усi пригнiченi

І замкнутi якiсь i вовчкуватi,

Не вмiли ми ковтати з тоi радостi,

В якiй жили i хлюпалися iншi.

Не мiг я вийти з того кола гнiту.

І нiс в душi завжди образи тiнь —

Тiнь розчарованостi у життi…

І знаете, що якось сталося,

А статись воно мусило доконче:

Якось напився батько i в хлiвi

Заночував, а я, побитий, луплений,

Облив з канiстри хлiв з усiх бокiв

І – сiрником… Який вогонь там був!

Попiкся батько, а мене до суду.

І почалось – не вистачило сили

У мене вийти з тюрем. Тiльки строк

Один закiнчувався, другий починався…

Та не про те я, а про зовсiм iнше

Хотiв сказати, i таки скажу.

І ви скажiть усiм, що Бляха-Муха

В душi не пiдлий, а в дiлах – не кат.

Так от: двi, двi таки причини

Мене примусили ввiйти

У свiт злочинницький. Тож по порядку!

Стукiт у дверi. Знову з’являеться сторож Чухно.

Чухно

В район я подзвонив.

Зараз будуть. Порядок есть порядок!

Чухно виходить.

Бляха-Муха

У, вишкребок, ще не дадуть скiнчити!

Вчитель

Продовжуйте.

Бляха-Муха

Перша причина – це розчарування.

Я бачив, вiдчував на кожнiм кроцi,

Я усвiдомлював на кожнiм словi

Свою вiдсталiсть, недорозвиненiсть свою,

Свою неловкiсть, дикiсть, замкнутiсть

Супроти всiх людей навколишнiх,

Їм все даеться легко вiд природи!

Од виховання людського з дитинства.

Поговорити, повеселитися серед дiвчат,

Менi це не давалось нi за якi грошi,

А грошi – це грабунки i крадiжки,

А потiм розум свiй останнiй

Вбиваеш алкоголем, щоб зрiвнятись з ними,

Та тiльки потрапляеш мимоволi

У дико незручне становище —

І бiльше болю i досади бiльше.

Ви знаете, нестерпно як до смертi

Недорозвиненiсть свою вiдчути.

Свою вiдсталiсть, боже, як це тяжко!

Вчитель

Не можна було вискочити з цього

Смертельного кiльця? Не можна було

Десь зупинитись? Ви ж бо розумiете

Усе, соромитеся, мучитеся тяжко?

Бляха-Муха

Це ж – своерiдний алкоголь, чефiр.