На нашем сайте вы можете читать онлайн «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
Краткое содержание книги Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор () в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
А собаки дратувались вiд його пхикання шалено! Рявкали на кота, пiдвивали, нам скаржачись, скавулiли, а кiт на них зверхньо: пхи! І собаки – а-а-а-ах! О-о-ось! Зно-о-ову пхикае! Пхикае!!!
Пхикав Гамлет i у ваннi. Зважаючи на його унiкальнi здiбностi, ми щодня набирали йому повну ванну води. Вiн плавав i пхикав. Плавав неохоче: розгулятись йому у ваннi було нiде, риба там також не водилася, та ще й нервував через те, що кошик iз матрациком опинялися поза полем його зору. Вiн мiг щось запiдозрити i тодi, мокрий, вилiтав iз ванноi, нiсся на кухню з буркотливою лайкою, щоб пересвiдчитися в цiлостi свого добра, нажитого нечесним шляхом.
Так ми й спiвiснували. Гамлет жив вiдокремлено, нiколи не брав участi в наших спiльних iграх, трапезах i прогулянках, i в нього були якiсь своi види на майбутне. Дiти навiть пропонували його до батькiв моiх переселити, якнайдалi вiд собак та всiляких спокус. До того ж у батькiв на своiх мiсцях усе лежить, i красти котовi буде складно. Але доки ми вели перемовини про передачу кота на нове мiсце проживання, випав снiг.
Ми запанiкували. Опитали всiх домашнiх, сусiдiв у дворi. Нiхто кота не бачив. Разом iз Гамлетом, як виявилося, зникло все добро з-пiд його матрацика. І ще – що найбiльш фантастично! – з пропажею кота з’ясувалося, що з дому зник великий пакет вiтамiнiзованого корму для собак, папiрус iз зображенням египетськоi священноi чорноi кiшки, старовинна порцелянова чашка нашого дiдуся з пальмами i написом «Дорогому Борису вiд Римми Фаенгольд, а також i моi батьки», заморожена курка, книга Сабанеева «Життя i ловля прiсноводних риб» та звук у телевiзорi.
Наступного ранку ми поiхали на озеро. Довго шукати не довелося. На свiжому снiгу було видно слiди котячих лапок: вiд закинутоi хижки, де влiтку ночував сторож, вони вели до води. Звiдти, майже з середини озера, було чутно фиркання i плескiт – кiт ловив рибу. Побачивши нас, вiн не вийшов на берег, а тiльки зневажливо пхикнув.
…Часом я думаю, що замiсть усього цього зоопарку, який зараз мешкае у нас в домi, поряд iз домом, на даху, в пiдвалi, i тих, кого ми iздимо годувати, – краще б купили ми все ж таки коня нашому татовi. Принаймнi клопоту, а iнодi й слiз, було б у родинi значно менше.
…Як умiння посмiхатись i плакати
Є у мене друг, мольфар. Вiн живе майже на вершинi гори Чорногори. Мольфар – це карпатський знахар, ворожбит, чарiвник, провидець.









