На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сліди на піску». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сліди на піску

Автор
Дата выхода
01 мая 2016
Краткое содержание книги Сліди на піску, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сліди на піску. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
У своїй книзі «Сліди на піску» Роман Іваничук хоче сказати, що навіть найнепомітніший слід, який залишила на рідній землі чесна людина, ніколи безслідно не зникає. Книга містить короткі повісті, новели й есеї, написані в різні роки, а тому читач має змогу оцінити Романа Іваничука як майстра «малої» прози. В маленьких оповідках автор розмірковує про давню історію України та наше суперечливе сьогодення, розкриває характер людини крізь призму душі при мінімумі зовнішніх подій. Книга сповнена тривог за долю українського народу, однак пройнята вірою у його велике майбутнє.
Сліди на піску читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сліди на піску без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Молода жiнка не зводила з мене очей, манила, закликала, залишаючись при цьому незворушною; гроза вже з повною силою вдерлася на мое подвiр’я й кидала яйцеподiбними льодинами, сваволила громами й блискавками – була спустошлива i водночас несла з собою красу надмогутньоi сили природи, тривоги, страху, непевностi – красу, яка лякае i вабить: ii хочеться пiзнати i страх проймае душу перед пiзнанням, а ще iншу передчував я небезпеку: ось закiнчиться буря, настане спустошений спокiй, i грiзне видиво нiколи бiльше не повториться; я дивився на проявлену в молодому образi мою Nota Bene i не слухав спонук моеi приятельки…
Та спонук уже й не було: обидвi жiнки стали неймовiрно схожi, як мати й дочка, обидвi з зеленими, немов крутежi, очима, i я мав можливiсть уздрiти ще раз свою приятельку молодою; жiнки зачаровано спостерiгали поединок Чорнобога з Бiлобогом: вони, напевне, не дозволили б менi тепер ставати на прю з природою – чей таемниця краси не в перемозi над нею, а в подивi людини при ii з’явi.
Незнайома молода жiнка вряди-годи поглядала з докором на мене: ви ж могли вiдвернути лихо! – й водночас вдячнiсть зорiла в ii очах за те, що дозволив iй побачити жорстоку красу природи, – та й чи мав я право роздiляти ii на спокiйну i несамовиту, чей у поеднаннi протилежностей полягае сенс життя. А якби не гроза – чи побачив би я найдосконалiший образ моеi Nota Bene?
Бiльше нiколи не зустрiчав я тiеi жiнки, та вона вiчно в моiй пам’ятi – видозмiнена з ображеноi дiвчинки в достиглу красуню, яку я побачив серед лiта ii життя.
* * *
Що ж все-таки трапилось зi мною, що я так рознiжився на лонi природи? А певне, причина цього – нестерпний голод за адекватним iдеальнiй красi словом, адже вмiння бачити принади рiдноi природи – то важливий елемент культури, а тiльки на ii пiдставi визначатимуть наш цивiлiзацiйний ценз сусiднi народи.
Украiнська держава зможе по-справжньому утвердитися в свiтi передовсiм духовнiстю – не схожою на iншi, а тому й цiкавою, адже матерiальним достатком Європу нинi не здивуеш. Культура – то едина неординарна, виняткова сила нашого народу, яка зараз перебувае в станi стиснутоi пружини напередоднi вивiльнення.









