На гастролях в Микитянах

Свiтлиця була через сiни, просторна й дуже чиста. Я прожила вкупi з селянами тижнiв зо три i, сказати по правдi, не гордувала мужиками та молодицями, як наша загониста та гордовита Маша, – сказала Софiя Леонiвна.

– Мабуть, преться в пани, як пруться усi киiвськi мiщани та крамарi, що пиндючаться перед селянами й нехтують сiльську украiнську мову, – сказала Ольга ІПавлiвна.

– А я й сама раднiша б навчиться говорити по-украiнськiй, та в Киевi не навчусь од Машi й од людей. От i добре, що мiй син принаймнi добре навчиться говорити тутечки на селi украiнською мовою.

Софiя Леонiвна й справдi згодом потiм нахапалася слiв на селi й навчилась таки добре говорити по-украiнськiй. Як цiкава столична людина, вона зацiкавилась украiнськими книжками й читала iх залюбки. Пробуваючи на селi в Флегонтового батька, вона вже й тепер добре розумiла украiнську мову й не забороняла синковi говорить з селянами по-украiнськiй, як звичайно забороняють у нас батьки своiм дiтям, нехтуючи народну мову й народ.

– А ходiм лиш подивiмся на школу та помiркуймо, як би нам краще й догiднiше розташуваться в нiй, – сказав Флегонт Петрович i поволi пiдвiвся з канапи.

– То й ходiм. Обдивiться свое житло завидна, а тим часом самовар закипить, – сказала Ольга Павлiвна.

Усi повставали заразом i пiшли до школи навпростець через тiк, а далi борозною через невеликий огород, через картоплю й перелiзли через перелаз. За старшими рушила уся дiтвора: три батющинi хлопчики й Флегонтiв Петрусь.

За дiтьми навздогiнцi побiгли три собаки. Певно, й iм остогидла сидня та лежня в дворi, i вони понюхом почутилн якусь ворушню i собi чкурнули через двiр навздогiнцi, плигнули через тин у город i побiгли через картоплю та мiшаницю, посiяну на пашу.

Школа стояла над чималим вигоном, обгороджена частоколом з вербини. Перед школою коло хвiртки росли двi здоровi верби, а третя росла на причiлку, але увесь огород коло школи пустував, неначе то була толока.

Огород дармував, бо грунт був пiскуватий, не придатний пiд огородину.

Усi ввiйшли у школу, оглядiли здорову, довгу й свiтлу кiмнату з олеографiчним царським портретом на стiнi, з старим, сливе чорним здоровим образом у кутку й з купою помальованих парт, складених одна на одну в кутку зали сливе до стелi. Оглядiли й другу, меншу, кiмнату, що була призначена задля iх спочивальнi. Маша переднiше за все оглядiла пiч у тiсненькiй пекарнi.