Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Шлях ходжi через гори пролiг,

Якщо господар полишив дiм,

Дружина його залишилась одна —

ii ображати не поспiшай.

Немае у цьому свiтi нiчого

Прекраснiшого, нiж добре обличчя,

Боягуз чужою б'еться рукою,

Брати його грошi не поспiшай.

Йди, Герогли, битва близько,

Рiвного доблестю обирай,

Якщо боягуз перед тобою бiжить,

Гнатися за ним не поспiшай.

Закiнчилася пiсня, i Косе сказав:

– Поiхали назад, джигiти, треба повернутися!

Побрiв Герогли, бурмочучи про себе: «Товариш одинаку – бог».

Не доводилося перед тим ступати Герогли на сиру землю, хiба коли на коня сiдав. І зараз настраждався вiн, iдучи пiшки. Ноги вкрилися пухирями, по лобi пiт струмком тече. Якi запаси у пiшого? Захотiлося пити – де взяти чаю? Захотiлося курити – де ж тютюн? Захотiлося неше – та де його знайти? Йшов Герогли безлюдною пустелею, втрачаючи свiдомiсть, розум у нього мало не помутився. Раптом – звiдкись узявся – бiлобородий старець.

– Гей, сину мiй! Щасливоi дороги тобi!

Знаете, мабуть, як сердита людина вiдповiдае?

– Чи ти, старий, в дорогу мене посилав, що тепер зичиш щасливоi дороги?

– Хоч я i не посилав тебе, та все ж скажи менi, куди прямуеш?

– Ти що послом засилав мене куди-небудь, що я повинен тобi розказувати?

– Не гарячкуй, сину мiй, облиш цю дурну звичку. Ти йдеш все далi i далi вiд своеi краiни, немае попереду нi людей, нi поселень!

– Якщо покидаю я свою краiну, то хапай мене тут i стягуй борг, якщо я у тебе в боргу!

Сказав Герогли i зацiпенiв – щез старець, пропав – неначе i не було його зовсiм, тiльки й мовив: «Нехай принесе тобi достаток твое ремесло!» Пiдiйшов вiн туди, де стояв старець, а там i слiдiв нiяких немае… Згадав вiн бувальщину, що чув колись, i зрозумiв, що то був Хизр,[38 - Хизр – iм'я пророка, який нiбито знайшов джерело живоi води i став безсмертним.

] мир йому.

– О, Аллах, до чого ж я невезучий! Менi б пiдiйти до нього, отримати благословення. Що ж, хай буде що буде – спробую покликати мого покровителя, Лева божого,[39 - Лев божий – епiтет халiфа Алi.] – вирiшив Герогли i заспiвав:

Все у руках року, всемогутньоi долi,

Прийди на допомогу, Алi, Шахiмердан![40 - Шахiмердан – «цар хоробрих»; епiтет халiфа Алi.