Консуело

Злидарське вмеблювання обрадувало його, видавшись найбiльш сприятливою умовою спокушання. Вiн привiз iз собою вже пiдписаний ним контракт i сподiвався, що з таким документом буде прийнятий не занадто суворо. Але при першому ж поглядi на це дивне святилище, де чарiвна дiвчина спала ангельським сном на очах свого шанобливого чи вдоволеного коханого, бiдолашний Дзустiньянi зовсiм знiтився, заплутався у своему плащi, переможно перекинутому через плече, i затупцював на мiсцi мiж столом i лiжком, не знаючи, до кого звернутися.

Андзолето помстився за вчорашню принизливу сцену бiля гондоли.

– Ваша ясновельможносте, пане графе! – вигукнув вiн, пiдводячись i роблячи вигляд, що страшенно здивований несподiваною появою графа. – Я зараз же розбуджу мою… наречену.

– Нi! – вiдповiв граф, який уже встиг отямитися й повернувся до Андзолето спиною, щоб удосталь надивитися на Консуело. – Я щасливий, що бачу ii такою, i забороняю тобi будити ii.

«Так, так! Милуйся нею! – думав Андзолето.

 – Менi тiльки цього й треба».

Консуело не прокидалась, i граф, притишивши голос, iз найлагiднiшим i найвеселiшим обличчям почав висловлювати свiй захват.

– Ти мав рацiю, Дзото, – мовив вiн невимушено, – Консуело – найкраща спiвачка в усiй Італii, а я помилявся, сумнiваючись у тому, що вона ще й найкрасивiша жiнка у свiтi.

– Але ж ви, ваша ясновельможнiсть, вважали ii потворною, – зазначив лукаво Андзолето.

– І ти, звичайно, передав iй усi моi грубi висловлювання? Але нiчого, я сподiваюся надолужити iх таким великим штрафом, що тобi не вдасться бiльше шкодити менi, нагадуючи iй про мою провину.

– Шкодити вам, ваша ясновельможнiсть? Як би я мiг це зробити, хоча б навiть це й спало менi на думку?

Тут Консуело злегка поворухнулася.

– Дамо iй спокiйно прокинутися, щоб не налякати ii, а ти звiльни менi стiл. Менi треба розкласти на ньому й перечитати контракт Консуело.

Знаеш, поки вона спить, ти можеш i сам проглянути його, – мовив граф, коли Андзолето, виконавши наказ, очистив стiл.

– Контракт до пробного дебюту? Та це ж просто чудово, о мiй шляхетний покровителю. І дебют негайно, до закiнчення строку ангажементу Корилли?

– Це мене не бентежить. Неустойка в тисячу цехiнiв. Ми заплатимо iй, тiльки й усього!

– А якщо Корилла пустить у хiд iнтриги?

– Ми за цi iнтриги запроторимо ii до в'язницi.