Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

Белозерская весь (по материалам поселения Крутик ІХ-Х вв.). Петрозаводск, 1991.].

Отже, тут живе фiнське й слов’янське населення. Проте воно «закликае» до себе правити варягiв. «Пiвнiчна Русь» нiби була конгломератом трьох етнiчних груп: варягiв, якi стали правлячою елiтою, фiнського й слов’янського населення.

Пiд тим же роком 6370-м (862 р. вiд Рiздва Христового) читаемо далi: «І вибралися трое братiв iз родами своiми i з собою всю узяли русь. І прийшли вони спершу до словен, i поставили город Ладогу. І сiв у Ладозi найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, – на Бiлiм озерi, а третiй, Трувор, – в [городi] Ізборську.

Цей уривок породив численну лiтературу. Вiн став одним iз головних аргументiв у т. зв. нормандськiй теорii, суть якоi зводиться до того, що Русь створили скандинави-нормани[101 - Про дискусii мiж норманiстами й антинорманiстами див.: Прiцак О. Походження Русi. Т. 1. С. 67–71; Клейн Л. С.

За десять рокiв до закликання варягiв-русi сам лiтописець говорить, що iснувала Руська земля. І цю землю вiн пов’язуе з Киiвщиною, там, де жили поляни. «В лiто 6360 [852], iндикта 15, – читаемо в «Повiстi минулих лiт», – коли почав царювати Михайло, почала прозиватися Руська земля»[102 - Лiтопис руський. С. 11.]. Тут само довiдуемося, що при цьому царевi «приходила Русь на Царгород, про що пишеться в грецькому лiтописаннi; так от вiд цiеi дати почнемо i вiдлiк зробимо…»[103 - Там само.

Пiсля цього запису даеться детальна хронологiя – скiльки рокiв минуло вiд Адама до потопу, вiд потопу до Авраама, вiд Авраама до Мойсея, вiд Мойсея до Давида, вiд Давида до ерусалимського полону, вiд цього полону до Олександра Македонського, вiд Олександра Македонського до Рiздва Христового, вiд Рiздва Христового до iмператора Костянтина, вiд iмператора Костянтина до iмператора Михайла.

Рюрик. Мiнiатюра з «Царського титулярника». VII ст.

Отже, згадавши основнi подii бiблiйноi, античноi та вiзантiйськоi iсторii, лiтописець саме вiд ромейського (вiзантiйського) iмператора Михайла ІІІ (840–867) веде мову про руських князiв, уписуючи iх у цей хронологiчний ряд. І в цьому хронологiчному ряду не знаходить мiсця для варязького князя Рюрика. А це показово! Першим руським князем вiн називае Олега[104 - Там само.].