Історія України «без брому». Розвиток державності на українських землях

І коли помер найстарший, Вишеслав, у Новгородi, то посадив вiн Ярослава в Новгородi, а Бориса в Ростовi, а Глiба в Муромi, Святослава в Деревлянах, Всеволода у Володимирi, Мстислава в Тмутороканi»[165 - Лiтопис руський. С. 67.].

Це повiдомлення мае певнi елементи мiфологiзацii. Лiтописець говорить про дванадцять синiв Володимира. Тут вiдразу виникае бiблiйна алюзiя з дванадцятьма апостолами. Враховуючи те, що у Володимира було багато жiнок i наложниць, синiв було бiльше.

Є певнi сумнiви, що акт вiдправлення синiв на княжiння в рiзнi сторони «держави Володимира» вiдбулося в один момент, вiдразу пiсля хрещення.

Наведений уривок нам дае уявлення про тогочасну Русь. Центром ii був Киiв, де перебував великий князь. Важливим престолом вважався престол новгородський. За часiв Володимирового батька, Святослава, такого ще не було. У Новгород Володимир вiдправляе свого найстаршого сина – Вишеслава. Важливими вважалися престоли в Полоцьку, Туровi та Ростовi. Перший iз них розташовувався фактично на шляху «iз варяг у греки» (нинi це територiя Бiлорусi).

Турiв був у басейнi Прип’ятi, яка поеднувала Киiв iз Полiссям та Волинню, зокрема Червенськими мiстами на Захiдному Бузi. Ця земля стала об’ектом експансii Володимира. Не даремно вiн ходив на ятвягiв, а також завоював Червенськi мiста. У наведеному повiдомленнi (щоправда, уже на другому планi) згадуеться престол у Володимирi. Безперечно, це нинiшне мiсто Володимир-Волинський, яке довгий час виконувало роль столицi Волинськоi землi.

Ще одним важливим престолом став Ростов. Це було мiсто на волзькому шляху, який теж намагався контролювати Володимир. Згадуеться на другому планi престол у Муромi, який знаходився на рiчцi Ока (у районi проживання в’ятичiв) i мав стосунок до волзького торгового шляху. Також другорядним вважався престол у Деревлянськiй землi, яка була тiсно пов’язана з Киевом i вже тривалий час перебувала пiд владою «матерi городiв руських». Ще як один другорядний престол згадана Тмутаракань.

Щодо цього престолу висловлювалися рiзнi думки. Однак утвердилася версiя, що Тмутаракань була розташована на теренах нинiшнього Таманського пiвострова на мiсцi колишньоi грецькоi колонii Гермонаси[166 - Чхеiдзе В.М. Тмуторокань. Енциклопедiя iсторii Украiни: у 10 т. К., 2013. Т. 10. С. 104.].

Князь Володимир обираевiру. Територiя МАУП. Киiв

«Держава Володимира» виглядала таким чином. Усi шляхи в нiй вели до Киева, «матерi городiв руських».