Каїн і Авель

Анна зiтхнула, споглядаючи себе у дзеркалi, i зробила все можливе, щоб усе ж виглядати привабливою й упевненою.

* * *

– Ти виглядаеш чарiвно, Анно. Якби я не був старим парубком, то безсоромно став би залицятися до тебе, – заявив банкiр iз сивою чуприною, вiтаючи гостю поцiлунком в обидвi щоки, нiби якийсь французький генерал. Вiн провiв ii до свого звичного столика.

У «Гранд-готелi» Бостона iснувала традицiя: столик у кутку завжди був зарезервований для голови правлiння банку «Каiн i Кебот», якщо вiн не обiдав у своiй фiнансовiй установi.

Але вперше за цим столиком сидiла Анна. Офiцiанти метушися навколо них, як жадiбнi шпаки: здавалося, що вони з’являлися та зникали напрочуд вчасно, не перериваючи iхньоi бесiди.

– Отже, коли мае народитися дитина, Анно?

– О, не ранiше, нiж за три мiсяцi.

– Сподiваюся, жодних ускладнень немае?

– Ну, – мовила Анна, – лiкар оглядае мене раз на тиждень i довго мiряе мiй кров’яний тиск, але я не дуже переживаю.

– Дуже радий, моя люба, – втiшився банкiр i торкнувся спiврозмовницi рукою, як дядечко.

 – Ти виглядаеш дуже втомленою, хочу вiрити, що ти не перепрацьовуеш.

Анна не вiдповiла.

Алан Ллойд ледь помiтно кивнув, i бiля нього матерiалiзувався офiцiант.

– Моя люба, я хотiв би отримати вiд тебе пораду, – сказав Алан пiсля того, як вони зробили замовлення.

Анна добре знала хист Алана Ллойда до дипломатii. Вiн не просив ii дати пораду. Жiнка не сумнiвалася, що це вiн хоче люб’язно iй щось порадити.

– Чи ти знаеш, як просуваються проекти з торгiвлi нерухомiстю Генрi?

– Нi, – визнала Анна. – Я не цiкавлюся його пiдприемницькою дiяльнiстю. Ти ж пам’ятаеш, що я нiколи не втручалася у справи Рiчарда. Але про що мова? Є якiсь пiдстави для неспокою?

– Нi-нi, жодна з тих, про якi ми в банку не знаемо. Навпаки, нам вiдомо, що Генрi торгуеться з мiстом iз метою збудувати новий лiкарняний комплекс. Я запитую про це тому, що вiн звернувся до банку за позикою у п’ятсот тисяч доларiв.

Анна зацiпенiла.

– Бачу, що це для тебе сюрприз, – зауважив фiнансист. – Ми знаемо, що у вашого акцiонерного товариства е трохи менше двадцяти тисяч доларiв боргу, i на твоему особистому рахунку е невеличкий овердрафт у розмiрi сiмнадцяти тисяч доларiв.

Анна впустила ложку в тарiлку. Вона навiть не здогадувалася, що заборгованiсть аж така велика. Алан помiтив ii хвилювання.

– Ми не для цього зустрiлися тут, Анно, – швидко додав вiн.