Марія Антуанетта

Здобуття Парижа

Версаль розташований так близько вiд Парижа, що темного вечора з його пагорбiв можна добре бачити, як здимаеться в небо сяйна корона мiських вогнiв, – ресорна бричка подолала б шлях за двi години, пiшоходець – за п’ять годин iз гаком; хiба ж не було б найприроднiше, якби нова наступниця трону вже на другий, третiй, четвертий день по весiллi вiдвiдала столицю свого майбутнього королiвства? Але правдивий глузд або, радше, безглуздя церемонiалу полягае саме в тому, щоб згнiтити або спотворити всi природнi життевi прояви.

Для Марii Антуанетти мiж Парижем i Версалем постало невидне забороло – етикет. Наступник французького трону i його дружина могли вперше врочисто вступити до столицi тiльки пiсля оголошення про це в Парижi й маючи дозвiл короля. Але саме цей урочистий вступ, «joyeuse entrеe» Марii Антуанетти любi родичi намагаються вiдсунути якнайдалi. Хоч усi – старi надмiру побожнi тiтоньки, Дюбаррi й честолюбне двiйко братiв – граф Прованський i граф д’Артуа – люто ворогують мiж собою, але тут вони чимборше збилися докупи, щоб заступити Марii Антуанеттi дорогу до Парижа: вони не хочуть дарувати iй трiумфу, який занадто ясно викаже ii майбутне становище. Щотижня, щомiсяця камарiлья вигадуе якусь нову затримку, ще один привiд – i так минае пiвроку, рiк, потiм другий i третiй, а Марiя Антуанетта й далi замкнена в золотiй версальськiй клiтцi. Нарештi в травнi 1773 року Марii Антуанеттi урвався терпець, i вона перейшла до вiдкритого нападу. Оскiльки на ii запитання церемонiймейстери й далi лиш непевно похитували напудреними перуками, вона звернулася просто до Людовiка XV. М’який до всякоi гарненькоi жiнки, той не побачив у цiм проханнi нiчого надзвичайного й на досаду всiй клiцi зразу погодився й напутив чарiвну онукову дружину. Вiн навiть дозволив iй самiй вибрати день урочистого вступу.

Марiя Антуанетта обрала восьме червня. Але тепер, коли король уже дав остаточний дозвiл, вона викидае зухвалого фортеля, прагнучи потай поглумитись iз ненависних палацових порядкiв.

Як часом закоханi молодята, аби до втiхи додати ще й солодку спокусу забороненого плоду, вiддаються пестощам, не чекаючи на священицьке благословення, а батьки нi про що й гадки не мають, так i Марiя Антуанетта намовила свого чоловiка i швагра потаемцi навiдатись до Парижа перед самiсiньким офiцiйним вступом.