Епоха слави і надії

Згоднi?

З хвилину чоловiк недовiрливо дивився на гостя, потiм спрага пересилила страх, i вiн протягнув руку за пляшкою. Поки вiн жадiбно пив, Нiколас продовжив читати:

– Отже, вчора, отримавши аванс, ви вийшли з роботи близько восьми годин вечора. Получка палила кишеню, ноги самi понесли в бiк кафе бiля будинку. Там можна було розжитися спиртним i знайти компанiю, тим бiльше що вас особливо не хвилювала якiсть нi того, нi iншого. Час пролетiв непомiтно. Порядно набравшись, ви вийшли з кафе близько чотирьох годин ранку i попрямували до будинку.

Алкоголь ще не вивiтрився, кров вирувала, душа просилася в танок. Ваша дружина прокинулася о п'ятiй годинi ночi вiд ваших завивань, – Нiколас несхвально зсунув брови.

– Дверi ходили ходором, сусiди кричали благим матом i погрожували викликати полiцiю. Ось тут нерви в одного з них i не витримали. Сусiд, якого порядком дiстали всi вашi п'янi витiвки, вийшов у пiд'iзд. Далi ви вдарилися об одвiрок, тим самим заробивши шишку i втратили свiдомiсть.

Здаеться, моя розповiдь вас трохи втомила? – Нiколас вiдклав телефон у бiк.

– Добре, – витерши з лоба пiт, що виступив, сказав Пушкiн. – Я вам вiрю.

– Ми якраз пiдiйшли до сутi нашоi розмови, – криво посмiхнувся Нiколас.

– Точно! Досить про мене! – Гнiвно виплюнув чоловiк. – Я доросла людина i сам розпоряджаюся своiми грошима i своiм часом! – Вiн раптом рiзко замовк, схопився за серце i весь зблiд. – Що за… – перелякано промимрив Пушкiн. – Голова крутиться.

– Ой, – Нiколас театрально прикрив рот рукою, – здаеться пiсля моеi мiнералочки будь-який алкоголь стане для тебе отрутою, – вiн рiзко змiнився в обличчi i низьким, як гуркоти грому, голосом сказав:

– Жалюгiдний черв'як, ти думав зможеш i далi продовжувати в тому ж двсi? Та я тебе, нiкчема, в баранячий рiг скручу i навiть не захекаюся! Думаеш, я не знаю за що тебе з Братства поперли? Вводь Ганну в курс справи! – Жорстко припечатав вiн.

– Ця колода е картою, – важко ковтнувши, заговорив Пушкiн.

 – На нiй прокладений маршрут до Амрiти – елiксиру безсмертя. Я розповiм вам все. Гра в карти на лiнii фронту, була частиною життя солдата. Це був найпростiший спосiб скоротати час i зняти напругу в зонi вiйськових дiй. Пiд час Другоi свiтовоi вiйни офiцери розвiдки союзникiв зв'язалися з Американським брендом, щоб створити найтаемнiшу колоду карт в iсторii. Британськi i американськi спецслужби вирiшили використати Женевську конвенцiю в своiх iнтересах.