Життя в рожевому

А сусiдськi очi навкруги були для нього, мов тi робочi гази – робоче тiло реактивного двигуна, що утворюеться внаслiдок спалювання пального в камерах згоряння.

Тож щоденний алгоритм пiсля роботи такий: прийти в гуртожиток – роздягнутися – вмитися. Потiм були певнi варiацii, однак завжди приемноi, рутини. За ним доглядали, i йому прислужували, i це було достобiса приемно. Тож потiм на кухнi Таня (дружина колеги iз сусiдньоi кiмнати лiворуч, який ще не пив одним махом «Столичну», бо його тiльки-но перевели пiд керiвництво Леонiда Івановича, i ще не знав про згубну дiю радiацii з реактивних двигунiв) або Маруся (дружина спiвробiтника з кiмнати праворуч, який уже все знав i давно зневiрився мати нащадкiв, а тому пив, курив i матюкався) наввипередки йому подаватимуть наiдки.

Маруся з центральноi Украiни й завжди готуе зелений борщ. Досить пристойний, але трохи жирний. Його Леонiд Іванович братиме трiшки на середину ложки й жуватиме, немов той твердий, i все киватиме, усмiхаючись i дякуючи, а думатиме про свое – про роботу.

Таня борщiв не варить i взагалi рiдкого як страви на вечерю не визнае. В неi буде щось на кшталт кулебякi. Риба в тiй вiдбiрна – з центрального ринку, найсвiжiшi яйця (теж не з гастронома). Таня – з Пiдмосков’я. «Дворянська дiвка», як про неi подумки зазначив про себе Леонiд Іванович, коли ii знайомив iз ним ii чоловiк Григорiй.

Григорiй – один iз його конструкторiв у цеху. Новенький. Постiйно тупить, справляеться як через пень колоду тягти. Трохи дурнуватий i якийсь недоучений.

Леонiд Іванович здогадуеться чому – чув його сiмейну сварку з Танею через стiнку. На фразi «я ж контужений!» дружина почала активно на нього шикати. До ранку вiд iхнього подружжя нiчого чути не було.

Комунальне життя. Ех… Те, вiд якого Льоня втiкав, як прокажений. Навiть встиг одружитися, аби хоч кiмнату в комуналцi не забрали, i досi навiть сам собi не може чесно вiдповiсти: чи вiн кохав свою дружину Тоню i пасерба, чи й справдi… просто квартирне питання стояло дуже щемко?

А тепер, ось бачте, отримуе справжню насолоду вiд нього.

І нагодують дружини пiдлеглих наввипередки, i у вбиральнi чисто, i очi якiсь бачить, коли приходить до помешкання ночувати, як нiяк.

Та е ще одна причина…

У Киевi лишилася родина. Хоча i несправжня, так би мовити, бо Наталя одружена iз зеком, що десь пропадае в Сибiру, а сини не його, однак… Однак. Інших дiтей вiн уже не матиме. З усiею ретельнiстю поцiкавився щодо цього в уролога.