На нашем сайте вы можете читать онлайн «Тричі не вмирати. Спадок». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Тричі не вмирати. Спадок

Автор
Дата выхода
02 октября 2019
Краткое содержание книги Тричі не вмирати. Спадок, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Тричі не вмирати. Спадок. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олег Говда) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Не ждав і не гадав Тарас, що стане відьмаком-характерником. А разом з отриманою силою звалиться на нього ціла гора клопотів. Бо опиниться козак не поміж двох вогнів, а в самісінькому вирі. Єзуїти Лойоли, бусурмани, таємна служба Івана Грозного… ба навіть сам Сатана – усі хочуть отримати від Тараса якусь чудодійну реліквію. А він ні сном ні духом… Може, батько знає. Але той уже півроку як загинув чи пропав безвісти. От і роби, що хочеш. Вірніше – що можеш. Аби вислизнути з пастки, залишитися живим і таємницю розгадати. Про все це та ще багато іншого читачі дізнаються з першої книжки циклу «Тричі не вмирати» «Спадок».
Тричі не вмирати. Спадок читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Тричі не вмирати. Спадок без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
От тiльки викочуеться з-за обрiю сонце геть недобре, похмуро-багряне, зловiсне. Немов здiймаеться заграва над величезним пожарищем…
І хоча напiвроздягнена, гомiнка юрба односельчан, якi збiгали на берег, кваплячись зануритися в рiчку одночасно з першими променями новоi днини, крiм браку одежi, нiчим не нагадувала натовп погорiльцiв, – споглядання гармидеру, вiдгукнулося у серцi хлопця таким гострим болем, що Тарас охнув i схопився за груди. А слiдом – на його плечi непосильним тягарем звалилося передчуття неминучоi бiди.
Роздiл другий
Вибираючи мiсце для житла, колишнiй запорiзький козак Тимiш Куниця бiльше думав про безпеку родини, анiж про зручностi проживання та сад-город. Тому й випхав хату на найвищий пагорб, який тiльки можна було знайти по всiй околицi. От i скрипiв безперервно та жалiсно пiд усiма вiтрами, незвичний для тутешнiх мiсць, флюгер у виглядi стрiли, над гостроверхим дахом обiйстя Куниць. Заздрячи при цьому глинобитним стiнам, яким хоч трохи вдавалося ховатися за густими кронами розлогих яблунь та вишень.
І Тарас, кожен раз, як пiднiмався крутою стежкою нагору – з порожнiми руками чи важкою ношею, – не забував згадати «добрим» словом надмiрну батькiвську обережнiсть.
Але сьогоднi Куниця i не помiтив, як злетiв на пагорб i опинився бiля хвiртки рiдного подвiр’я.
– Все, бабусю! – закричав переможно, в три стрибки долаючи вiдстань до порога i вiд надмiру почуттiв ледь не зiрвавши зi шкiряних петель, по-старечому стогнучi дверi. – Скiнчилися нашi муки! Ти не повiриш, що я знайшов! Ось, дивися!.
Але не почув анi слова у вiдповiдь i здивовано перепитав:
– Агов, бабусю?! Ти де? Спиш, чи що?.. А сонечко-то вже над пагорбом… Казав тобi допiру: не треба старого пiвня рiзати, поки молодi спiвати не почнуть – не послухалася: от i нема кому вранцi розбудити. Прокидайся… Я тобi зараз таке розповiм…
Зазвичай небагатослiвний юнак торохтiв без упину, немов побоювався, що вiд вируючого в ньому сум’яття, може луснути, ледь стулить рота.
– Бабусю, агов! Ти де?!
Сонячне промiння, що проникало в кiмнату крiзь нещiльно прикритi вiконницi, усерединi створило блiду напiвтемряву, i Тарас не вiдразу помiтив, що i вогонь в печi не горить, а бабуся Аглая лежить у своему закутку, пiд звисаючими зi стiн i жердин гронами часнику, цибулi i безлiчi iнших в’язок та косиць рiзномаiтого сушеного зiлля i трав. І тiльки пiсля цього звернув увагу на незвичайну тишу, що панувала у свiтлицi.









