Гріхи батьків

– Але тодi вже буде пiзно…

– Не думаю, – сказав Саваторi, але не пояснив, чому. – Тим часом уважно вивчай кожну сторiнку оцього…

І вiн передав Гаррi важкий фолiант у шкiрянiй оправi, який рiдко покидав бiблiотеку.

?

Гаррi вмостився на горiшне лiжко i вiдкрив обкладинку тюремного статуту на двiстi сiмдесят три сторiнки. Ще не дiйшовши до шостоi сторiнки, вiн узявся робити виписки. А задовго до того, як вирiшив переглянути фолiант удруге, в його свiдомостi почав визрiвати план…

Клiфтон знав, що йому дуже бракуе часу, й усi дii треба ретельно вiдпрацювати, особливо коли вiн опиниться на сценi пiсля того, як пiднiмуть завiсу.

Вiн збагнув, що не зможе здiйснити свiй план до звiльнення Саваторi. Окрiм того, уже призначать нового заступника бiблiотекаря…

Коли Гаррi провiв генеральну репетицiю в тишi iхньоi камери, Квiнн заявив, що вiн не лише параноiк, але й не сповна розуму, i запевнив, що його другий виступ буде вже на самотi…

?

Щомiсяця по понедiлках уранцi начальник в’язницi обходив кожен блок.

Отож Гаррi знав, що йому доведеться чекати ще три тижнi пiсля звiльнення Саваторi, перш нiж той дiйде до блоку А. Свонсон завжди тримався одного i того ж маршруту, й в’язнi знали, що якщо турбуються про власну шкуру, краще зникнути з поля зору, щоб не трапитися йому на очi.

Коли Свонсон пiднявся на останнiй поверх блоку того ранку понедiлка, Гаррi вже чекав, щоб привiтати його зi шваброю в руцi. Геслер прошмигнув позаду начальника i помахав кийком, застерiгаючи, що коли Бредшоу дороге його життя, краще вiдiйти убiк.

Та Гаррi не рушив iз мiсця, не залишаючи начальниковi iншого вибору, як зупинитися перед несподiваною завадою.

– Доброго ранку, сер, – привiтався Гаррi, нiби вони часто зустрiчалися один iз одним.

Свонсон здивувався, що зiткнувся вiч-на-вiч iз в’язнем. Та i ще бiльше здивувався, коли той до нього озвався. Вiн уважнiше придивився до Гаррi.

– Бредшоу, чи не так?

– У вас гарна пам’ять, сер.

– Я також запам’ятав ваш iнтерес до лiтератури.

І був здивований, що ви вiдмовилися вiд посади заступника бiблiотекаря.

– Менi нiколи й не пропонували цю роботу, – зауважив Гаррi. – Інакше я прийняв би ii з радiстю, – додав вiн, вочевидь неабияк здивувавши начальника.

Тодi Свонсон звернувся до Геслера:

– Ти ж менi казав, що Бредшоу вiдмовився вiд цiеi роботи…

Гаррi не дав часу вiдповiсти Геслеру.

– Можливо, це я винен, сер. Адже не знав, що потрiбно подавати заявку на посаду.