Гріхи батьків

– І що, ти гадаеш, тебе врятуе? – поцiкавився Геслер, ступаючи наперед. – Начальник зараз не зможе тобi допомогти!

– Менi не потрiбен покровитель, – сказав Гаррi. – Ще не розглядали вашого просування кар’ерною драбиною, – додав вiн, чiтко промовляючи слова. – Менi достеменно вiдомо, що ви з’явитесь перед комiсiею наступного вiвторка о другiй дня.

– Ну то й що? – сказав Геслер, наблизившись до бранця упритул.

– Ви явно забули, що я звертатимуся до колегii о десятiй ранку. Один чи двое з них можуть зацiкавитися, скiльки моiх кiсток було зламано пiсля того, як я наважився поспiлкуватися з наглядачем.

Геслер грюкнув кийком по нижнiй частинi двоярусних нар, лише за дюйм вiд обличчя Гаррi. Але той навiть не сiпнувся.

– Певна рiч, – правив свое Гаррi, – можливо, ви й хочете залишатися черговим по крилу до кiнця свого життя. Але я чомусь сумнiваюся в цьому. Бо навiть ви не можете бути таким бовдуром, аби втратити свiй единий шанс на пiдвищення.

Геслер ще раз замахнувся кийком, але завагався, бо Гаррi дiстав з-пiд подушки товстий фолiант.

– Я склав вичерпний перелiк правил, що iх ви порушили за останнiй мiсяць, пане Геслер. Деякi з них – навiть по кiлька разiв. Упевнений, що колегii буде цiкаво це прочитати. Цього вечора я додам ще два порушення: перебування наодинцi з в’язнем при зачинених дверях – стаття чотири-один-дев’ять, i погрози фiзичною розправою, коли в’язень не може себе захистити, – стаття п’ять-один-два.

Геслер вiдступив крок назад.

– Але я впевнений, що найбiльше вплине на правлiння, коли вони почнуть розглядати ваше просування по службi.

Кров зiйшла з обличчя Геслера.

– Це, звiсно ж, сталося не тому, що ви не склали iспит на офiцера.

– Хто тобi виказав? – прошипiв Геслер.

– Один iз ваших колишнiх товаришiв по службi, на жаль, був змушений потрапити сюди. Ви вирiшили, що вiн триматиме язика на припонi, даючи йому роботу заступника бiблiотекаря.

Гаррi передав свiй мiсячний звiт Геслеру, зупинившись, аби той розчовпав отриману iнформацiю. А тодi додав:

– Я триматиму рот на припонi аж до того дня, коли мене звiльнять. Якщо, певна рiч, ви не дасте менi привiд вiдступитися вiд обiцянки. Але якщо ви коли-небудь мене хоч пальцем торкнетеся – то вилетите з тюремноi служби навiть швидше, нiж вас викинули з флоту. Ви все зрозумiли?

Геслер мовчав як риба.