Людиною він був

* * *

Наступного дня Емма повiдомила Джайлзу за снiданком, що коли Маргарет Тетчер почула цю новину, вона вiдкоркувала пляшку шампанського й проголосила тост за сто тридцятьох дев’ятьох лейбористiв, якi гарантували, що вона залишиться в будинку номер десять на Давнiнг-стрит протягом найближчого майбутнього.

Давня традицiя обох партiй полягае в тому, що при виборi нового лiдера кожен, хто сидить на переднiй лавi, спершу подае пропозицiю про вiдставку, а потiм чекае запрошення приеднатися до новоi команди. Пiсля того як Джайлз написав заяву про звiльнення, вiн не втрачав даремно часу в очiкуваннi, тiнню якого мiнiстра йому запропонують стати, позаяк знав, що його телефон уже нiколи не задзеленчить.

Наступного понедiлка вiн отримав коротку записку вiд нового лiдера, написану вiд руки, в якiй той дякував йому за довготривалу роботу в партii.

Наступного дня Джайлз виiхав iз кабiнету лiдера опозицii у Палатi лордiв на першому поверсi, щоб звiльнити мiсце своему новопризначеному наступнику. Наразi ж сидiв сам-один у ще меншiй кiмнатцi без вiкон десь у пивницi, намагаючись змиритися з тим, що його кар’ера на передовiй закiнчилася, й усе, чого вiн мiг очiкувати, – це роки забуття на заднiх лавах.

За вечерею того вечора вiн нагадав Карiн, що його долю вирiшили лише десять голосiв.

– П’ять, якщо точнiше, – зауважила вона.

Себастьян Клiфтон

1981

11

– Менi шкода.

– Це все, що ти можеш сказати? – обурилася Джессiка, люто глянувши на нього.

Себастьян поклав руку на плече доньки:

– Обiцяю, що повернуся вчасно, аби вiдвести тебе i твою матiр на святкову вечерю.

– Пригадую, коли ти востанне таке обiцяв, то замiсть цього полетiв в iншу краiну. Але принаймнi тодi це було задля того, щоб пiдтримати невинну людину, а не шахрая.

– Десмонда Меллора можна навiдувати лише в суботу з другоi до третьоi години дня, тож у мене не було великого вибору.

– Ти мiг би його послати.

– Обiцяю, що повернуся до п’ятоi. Ну, не пiзнiше шостоi. А позаяк у тебе день народження, можеш обрати ресторан.

– А тим часом доведеться няньчити Джейка, а коли повернеться мама, пояснити iй, куди ти подiвся. Я можу вигадати й кращi способи, як провести свiй день народження.

– Я тобi все вiдшкодую, – запевнив Себастьян. – Обiцяю.

– Тiльки не забувай, татку, що вiн шахрай.

* * *

Коли Себастьян пробирався крiзь затори того пiзнього ранку, намагаючись виiхати з Лондона, вiн навiть подумати не мiг, наскiльки його донька мала рацiю.