Лише час підкаже

– Тож розкажiть, чи подобаеться вам навчатися в школi, – запропонувала панi Беррiнгтон.

– Є над чим працювати. Так, здаеться, Фроб описав моi зусилля, – повiдомив Джайлз i взяв iще одну канапку. – Але Дiкiнс – попереду всiх.

– За винятком англiйськоi, – додав Дiкiнс, уперше подавши голос. – У нiй на кiлька вiдсоткiв мене випереджае Гаррi.

– А ти в чомусь маеш першiсть, Джайлзе? – поцiкавилася мати.

– Вiн зайняв друге мiсце з математики, панi Беррiнгтон, – сказав Гаррi й пiдсунувся до Джайлза. – Вiн мае природну схильнiсть до цифр.

– Так само як i його дiдусь, – зазначила панi Беррiнгтон.

– Гарний ваш портрет висить над камiном, панi Беррiнгтон, – спробував змiнити тему Дiкiнс.

Жiнка всмiхнулася.

– Це не я, Дiкiнсе, це моя люба матiнка. – Дiкiнс знiтився, i панi Беррiнгтон хутко додала: – Але який чарiвний комплiмент! Їi вважали справжньою красунею свого часу.

– А хто його намалював? – запитав Гаррi, щоб вирятувати Дiкiнса.

– Ласло[16 - Фiлiп Алексiс де Ласло (1869–1937) – художник-портретист угорсько-еврейського походження, який прославився численними портретами европейськоi аристократii та членiв монархiчних родин.

– Оскiльки зацiкавився, чи не мiг намалювати один i той самий маляр i портрет джентльмена в залi.

– А ви спостережливi, Гаррi, – похвалила панi Беррiнгтон. – На портретi, який ви бачили в залi, намальований мiй батько, i його справдi також намалював Ласло.

– А чим займаеться ваш батько? – поцiкавився Гаррi.

– Гаррi нiколи не перестае розпитувати, – пояснив Джайлз. – До цього просто треба звикнути.

Панi Беррiнгтон посмiхнулася:

– Вiн iмпортуе вина, зокрема, хереси з Іспанii.

– Так само як «Гарвiз», – сказав Дiкiнс з повним ротом сендвiчiв iз огiрками.

– Так само як i «Гарвiз», – пiдтвердила панi Беррiнгтон.

Джайлз усмiхнувся.

– Ось iще одна канапка, Гаррi, – указала панi Беррiнгтон, помiтивши, що очi хлопця вступилися в тарiлку.

– Дякую, – сказав Гаррi, не спроможний вибрати мiж копченим лососем, огiрком, яйцем i помiдорами.

– А як же ви, Дiкiнсе?

– Дякую, панi Беррiнгтон, – сказав той i взяв iще одну канапку з огiрками.

– Я не можу називати вас Дiкiнсом, – схаменулася мати Джайлза. – Це звучить як iм’я одного зi слуг. Скажiть менi свое iм’я.

Дiкiнс знову знiтився.

– Краще називайте мене Дiкiнсом, – запропонував вiн.

– Його iм’я Ел, – пiдказав Джайлз.