Могутніше за меч

Герой, який пiдiрвав «Бекiнгем» лише за кiлька тижнiв пiсля того, як його охрестила королева-мати. Жодноi згадки про невиннi втраченi життя; немае невинних життiв, якщо вiриш у свою справу. Насправдi вiн навiть не зустрiв нiкого з пасажирiв у каютах на горiшнiх палубах. Вiн прочитае все про них у завтрашнiх газетах, i якщо зробив свою роботу належним чином, його iменi там не буде.

Хвилина i двадцять двi секунди… двадцять одна…

Що iще може пiти не так? Невже пристрiй, споруджений у спальнi на горiшньому поверсi садиби Дангеннон, може пiдвести його останньоi митi? Невже йому доведеться пережити тишу, що означатиме невдачу?

Шiстдесят секунд…

Вiн пошепки почав рахувати секунди.

– П’ятдесят дев’ять, п’ятдесят вiсiм, п’ятдесят сiм, п’ятдесят шiсть…

Чи п’яничка, який дрiмав у крiслi вiтальнi, чекав часом не на нього? Чи мiг би вiн зараз перебувати на шляху до його каюти?

– Сорок дев’ять, сорок вiсiм, сорок сiм, сорок шiсть…

Чи могли замiнити лiлii, викинути, прибрати? Може, у панi Клiфтон алергiя на пилок?

– Тридцять дев’ять, тридцять вiсiм, тридцять сiм, тридцять шiсть…

Може, вдерлися до каюти лорда Гленартура i знайшли там вiдчинену валiзу?

– Двадцять дев’ять, двадцять вiсiм, двадцять сiм, двадцять шiсть…

А може, вже повсюди шукають чоловiка, який вислизнув iз туалету в салонi першого класу?

– Дев’ятнадцять, вiсiмнадцять, сiмнадцять, шiстнадцять…

Якщо вони… вiн вчепився в краi двоярусного лiжка, заплющив очi й почав рахувати вголос:

– Дев’ять, вiсiм, сiм, шiсть, п’ять, чотири, три, два, один…

Вiн перестав рахувати й розклепив повiки.

Нiчого. Лише моторошна тиша, яка завжди означае невдачу. Вiн схилив голову й помолився Боговi, в якого не вiрив. І тiеi митi пролунав вибух такоi потужностi, що його кинуло об стiну каюти, як листок у шторм. Вiн ледве звiвся на ноги й усмiхнувся, коли почув людськi зойки. І мiг лише гадати, скiльком пасажирам на горiшнiй палубi вдалося вижити.

Гаррi й Емма

1964–1965

1

– Їi королiвська величнiсть, – пробурмотiв Гаррi, виходячи зi сонноi дрiмоти.

Вiн сiв, засвiтив нiчник, а потiм вислизнув iз лiжка й швидко пiдiйшов до вази з лiлiями. Вдруге перечитав привiтання вiд королеви-матерi. «Дякую за незабутнiй день у Бристолi. Сподiваюся, що мiй другий дiм вдало здiйснить свое прем’ерне плавання». Вiн був пiдписаний «Їi королiвська величнiсть Єлизавета, королева-мати».

– Це розповсюджена помилка, – сказав Гаррi.