Могутніше за меч

Власник налив пiв пiнти «Wrekin IPA» i поставив трунок на стiйку.

– Із вас один шилiнг i шiсть пенсiв.

Половина цiни, яку Себ мав би заплатити в Лондонi. Вiн вiдсьорбнув.

– Непогано, – похвалив гiсть, перш закинути гачок. – Це пиво не таке, як на заходi, але все одно смачно.

– То ви не з цих мiсць? – вгадав власник.

– Нi, я простий хлопець iз Глостершира, який там народився i вирiс, – сказав йому Себ, перш нiж зробити ще один ковток.

– То що привело вас до Шифнала?

– Моя фiрма вiдкривае фiлiю у Шрусберi, i моя дружина не погодиться на переiзд, якщо не зможу знайти хороший будинок на селi.

– Ви часом в крикет не граете?

– Я перший подавач у клубi «Сомерсет стрегелерс». Це ще одна причина, чому я не надто прагну переiжджати.

– У нас тут дуже пристойна одинадцятка[11 - У командi з крикету виступае одинадцятеро гравцiв.], але ми завжди шукаемо новi таланти.

Себ указав на свiтлину на заднiй стiнi бару.

– Це ви тримаете кубок?

– Я.

1951 рiк. Тодi я був на п’ятнадцять лiт молодший i на п’ятнадцять фунтiв легший. Ми вперше виграли кубок графства того року, вперше i востанне. Хоча й дiйшли до пiвфiналу торiк.

Час знову закидати вудку.

– Якщо я хотiв би купити будиночок у цiй мiсцинi, з ким би ви порадили менi мати справу?

– У мiстi е лише один бiльш-менш пристойний рiелтор. Чарлi Воткiнс, наш охоронець ворiтець. Ви знайдете його офiс на Гай-стрит, не пропустите.

– Тодi я пiду поспiлкуватися з паном Воткiнсом i повернусь, аби щось перекусити.

– Страва дня – стейк i пирiг iз нирками, – погладив черево власник закладу.

– Побачимося пiзнiше, – пообiцяв Себ пiсля того, як допив свiй трунок.

Гай-стрит було знайти не важко, як i «Агенцiю з нерухомостi Воткiнса», про що повiдомляла похмура вивiска, що гойдалася на вiтрi. Себу знадобився певний час, щоб вивчити пропозицii продажу у вiтринi. Цiни варiювали вiд семисот до дванадцяти тисяч фунтiв, тодi що у цих мiсцинах могло коштувати один мiльйон шiстсот тисяч?

Себ вiдчинив вхiднi дверi, i про його вiзит повiдомив вхiдний дзвiночок.

За столом сидiв якийсь молодик, який при появi Себа звiв на нього погляд.

– Пан Воткiнс на мiсцi? – запитав Себ.

– Зараз вiн iз замовником, але незабаром повернеться, – прозвучала вiдповiдь, тут дверi позаду молодика вiдчинилися i до кiмнати зайшли двое чоловiкiв.