Надійно прихована таємниця

Вiн склав свою серветку, побажав iм на добранiч i вийшов iз кiмнати, не сказавши бiльше жодного слова.

Вiрджинiя вирячилася на свого нареченого.

– Ти був чудовим, зайчику. Але мушу сказати, що у вашiй родинi люблять ображатися, хоча, мабуть, цього можна було очiкувати пiсля того, що вони дiзналися. Однак боюся, що з цього нiчого доброго не буде у майбутньому.

10

«Це нацiональна служба Бi-бi-сi. Новини читае Елвар Лiделл. О десятiй годинi цього ранку прем’ер-мiнiстр, пан Етлi, попросив аудiенцii у короля й отримав у Його величностi дозвiл розпустити парламент i призначити загальнi вибори.

Пан Етлi повернувся до Палати громад та оголосив, що вибори вiдбудуться у четвер двадцять п’ятого жовтня».

Наступного дня шiстсот двадцять п’ять депутатiв спакували своi течки, очистили шафки, попрощалися зi своiми колегами та повернулися до своiх округiв, щоб пiдготуватися до битви. Серед них був i сер Джайлз Беррiнгтон, кандидат лейбористiв вiд Бристольських докiв.

* * *

Якось за снiданком пiд час другого тижня виборчоi кампанii Джайлз повiдомив Гаррi з Еммою, що Вiрджинiя не приеднаеться до нього напередоднi виборiв.

Емма навiть не намагалася приховати свого полегшення.

– Вiрджинiя вважае, що ii присутнiсть може спричинити для мене втрату голосiв, – зауважив Джайлз. – Зрештою, нiхто з ii родини зроду не голосував за лейбористiв. Один чи двое могли пiдтримувати вiльних лiбералiв, але лейбористiв – нiколи.

Гаррi засмiявся:

– Хоч щось у нас е спiльного.

– Якщо лейбористи переможуть на виборах, – долучилася до бесiди Емма, – гадаеш, пан Етлi може запросити тебе до Кабiнету Мiнiстрiв?

– То лише небо знае.

Цей чоловiк тримае своi карти так близько до грудей, що навiть сам iх не бачить. У будь-якому разi, якщо вiрити виборчим дiльницям, вибори розпочнуться вже незабаром, тож немае сенсу мрiяти про червонi валiзки[20 - Мiнiстри британського уряду зберiгають своi документи у червоних шкiряних валiзках.], доки не дiзнаемося результатiв голосування.

– Пророкую, – сказав Гаррi, – що Черчилль цього разу залишиться вдома.

Зауваж, що тiльки британцi можуть вигнати свого прем’ер-мiнiстра пiсля того, як вiн щойно виграв вiйну.

Джайлз зиркнув на годинник.

– Не можу бiльше теревенити, – повiдомив вiн. – Я маю бути на Коронейшн-роуд. Хочеш поiхати зi мною, Гаррi? – запитав вiн iз усмiшкою.

– Ти, мабуть, жартуеш. Хочеш побачити, як я прошу людей голосувати за тебе? Та через мене ти втратиш бiльше голосiв, нiж через Вiрджинiю.