Обережно зі своїми бажаннями

– Однак, – продовжував сер Алан, – не варто забувати, що Мартiнес – людина пiдступна й безпринципна, тож не сумнiваюся, що вiн усе одно захоче отримати якусь сатисфакцiю. Та поки вiн дотримуеться букви закону, нiхто з нас нiчого не може вдiяти.

– Принаймнi цього разу ми будемо готовi, – озвалася Емма, лише тепер усвiдомлюючи, про що каже секретар.

***

Полковник Скотт-Гопкiнс постукав у дверi будинку № 44 на Ітон-сквер за одну хвилину десята. За мить вхiднi дверi вiдчинив велетень, поряд з яким командир SAS[1 - SAS – парашутно-десантнi вiйська особливого призначення Великоi Британii.

– Мое iм’я Скотт-Гопкiнс. У мене зустрiч iз паном Мартiнесом.

Карл легко вклонився й прочинив дверi так, аби гiсть мiг увiйти. Вiн супроводив полковника через передпокiй i постукав у дверi кабiнету.

– Заходьте.

Коли полковник увiйшов, дон Педро пiдвiвся з-за столу i пiдозрiло глипнув на гостя.

– Кави вип’ете, полковнику? – поцiкавився дон Педро пiсля того, як двое чоловiкiв потиснули руки навзаем. – А може, чогось мiцнiшого?

– Нi, дякую, сер. Для мене ще трохи зарано.

– Тодi сiдайте i кажiть, чому так термiново хотiли мене бачити, – дон Педро зробив паузу. – Впевнений, що ви знаете, наскiльки я зайнята людина.

– Я лише знаю, наскiльки ви зайнятi останнiм часом, пане Мартiнес, тому перейду безпосередньо до справи.

Дон Педро, намагаючись не виявляти жодних емоцiй, знову сiв у крiсло i пильно споглядав на полковника.

– Моя мета проста – зробити так, аби в Себастьяна Клiфтона було довге й мирне життя.

Маска зарозумiлоi самовпевненостi на мить зiсковзнула з обличчя Мартiнеса. Проте вiн хутко опанував себе й випростався у крiслi.

– На що ви натякаете? – вигукнув вiн, стискаючи руками бильця крiсла.

– Гадаю, ви дуже добре знаете, на що, пане Мартiнес. Однак дозвольте менi пояснити свою позицiю. Я тут, аби переконатися, що надалi будь-кому з родини Клiфтонiв не завдадуть жодноi шкоди.

Дон Педро зiрвався зi свого мiсця i тицьнув пальцем у бiк полковника:

– Себастьян Клiфтон був найближчим приятелем мого сина!

– Не сумнiваюся в тому, що був, пане Мартiнес.