Обережно зі своїми бажаннями

Але моi iнструкцii вкрай чiткi, i я просто попереджаю вас: якщо Себастьян або будь-який iнший член його сiм’i потраплять у ще якусь аварiю, то вашi сини, Дiего та Луiс, опиняться в найближчому лiтаку до Аргентини, i полетять вони не в першому класi, а в багажному вiддiленнi, у двох дерев’яних ящиках.

– Та ти знаеш, кому погрожуеш?! – вигукнув Мартiнес, стиснувши п’ястуки.

– Дешевому пiвденноамериканському гангстеру, котрий, оскiльки мае трохи грошей i живе на Ітон-сквер, вирiшив, що може вдавати iз себе джентльмена.

Дон Педро натиснув на гудзик пiд робочим столом. Уже за мить дверi розчахнулися, i на порозi з’явився Карл.

– Викинь його геть, – звелiв господар, вказуючи на полковника, – поки я не викличу свого адвоката.

– Доброго ранку, лейтенанте Люнсдорф, – привiтався полковник, коли Карл посунув на нього. – Як колишнiй офiцер СС, ви оцiните слабке становище, в якому опинився ваш господар.

Карл зупинився як укопаний.

– Тож дозвольте менi i вам дати пораду. Якщо пан Мартiнес не дотримаеться моiх умов, нашi плани щодо вас не передбачають вашоi депортацii до Буенос-Айреса, де зараз живе стiльки ваших колишнiх колег.

Нi, для вас ми тримаемо iнше мiсце призначення, де ви знайдете кiлькох громадян, котрi будуть занадто щасливi дати свiдчення щодо ролi, яку ви вiдiграли як один iз довiрених помiчникiв Гiммлера, та методiв, якi ви застосовували, щоб вибити з них iнформацiю.

– Ви блефуете, – видихнув Мартiнес. – Ви нiколи цього не доведете.

– Як мало ви насправдi знаете про англiйцiв, пане Мартiнес, – зауважив полковник, пiдвiвся з крiсла й пiдiйшов до вiкна.

 – Дозвольте познайомити вас iз кiлькома типовими представниками нашоi острiвноi нацii.

Мартiнес i Карл пiдiйшли до нього й поглянули у вiкно. По iнший бiк дороги стояли трое чоловiкiв, котрих нiхто не хотiв би мати за ворогiв.

– Трое моiх найнадiйнiших колег, – пояснив полковник. – Один iз них буде стежити за вами вдень i вночi – на випадок якщо ви зробите помилковий хiд.

Лiворуч – капiтан Гартлi, котрого, на жаль, звiльнили з Драгунського гвардiйського полку за те, що вiн облив бензином свою дружину та ii коханця, котрi мирно спали разом, поки вiн не запалив сiрник. Природно, що пiсля виходу з в’язницi йому було важко знайти роботу. Поки я не забрав його з вулицi й не повернув його життю певний сенс.

Гартлi подарував iм теплу посмiшку, знаючи, що вони балакають про нього.

– Посерединi стоiть капрал Кренн, тесля за фахом.