Обережно зі своїми бажаннями

– Наступною моею битвою було протистояння серу Джайлзу Беррiнгтону як кандидата вiд консерваторiв на останнiх загальних виборах, – продовжив Фiшер, пiдкреслюючи слово «консерваторiв», оскiльки вважав, що, за винятком Джайлза, всi iншi за цим столом голосували за лейбористiв, «за безпечне майбутне Бристольських докiв», програвши лише жменю голосiв, i то аж пiсля трьох перерахункiв. Цього разу вiн удостоiв Джайлза посмiшкою.

Джайлзу хотiлося пiдскочити i стерти цю посмiшку з фiзii Фiшера, але вiн якось зумiв стриматися.

– Тож гадаю, що можу сказати з певним переконанням, що пережив i трiумф, i катастрофу, i, цитуючи Кiплiнга, ставився до цих двох самозванцiв однаково[15 - Йдеться про вiрш «Якщо» Редьярда Кiплiнга (1865–1936).].

– А тепер, – правив вiн далi, – дозвольте торкнутися певних проблем, iз якими стикаеться наша славетна компанiя зараз. Я пiдкреслю: трохи бiльше року тому ми ухвалили важливе рiшення, i хочу нагадати правлiнню, що тодi я повнiстю пiдтримав пропозицiю голови правлiння щодо будiвництва «Бекiнгема».

Однак з того часу сталася цiла низка справжнiх катастроф – як несподiваних, так i тих, якi ми мали передбачити, що змусило нас вiдстати вiд нашого графiка. У результатi, вперше в iсторii компанii нам довелося розглянути можливiсть звернутися до банкiв за кредитом, аби допомогти пережити цi неспокiйнi часи. Якби мене обрали головою, дозвольте поiнформувати вас про три змiни, якi я запровадив би негайно. По-перше, я б запросив панi Клiфтон на посаду свого заступника, щоб у Сiтi не сумнiвалися, що родина Беррiнгтонiв, якi ранiше, пов’язуе свое майбутне з компанiею, як це було вже понад столiття.

З-за столу пролунало кiлька «Слухайте, почуйте», i Фiшер усмiхнувся Еммi вдруге, вiдколи приеднався до ради директорiв. Джайлз змушений був оцiнити нахабство майора, адже Емма нiколи не поверне йому комплiмент, оскiльки вважае, що це саме Фiшер вiдповiдальний за теперiшнi негаразди в компанii, i вона, безумовно, нiколи не погодиться працювати його заступницею.

– По-друге, – не вмовкав Фiшер, – завтра вранцi я полетiв би до Белфаста, щоб зустрiтися iз сером Фредерiком Реббеком, головою компанii «Гарланд i Вольф», i розпочав би перемовини про перепiдписання нашого контракту, зазначивши, що його компанiя вперто вiдмовляеться брати на себе вiдповiдальнiсть за будь-який iз нещасних випадкiв, якi мали мiсце пiд час спорудження «Бекiнгема».