Многії літа. Благії літа

І найголовнiший iз них: над усякими фiлософiями, вченнями i переказами пiдноситься рятiвна наука Христа. На неi А.Ворон i спирався. І тому кожен з цих рядкiв цiнний у своiй мудростi. А скiльки iстини ховаеться мiж рядкiв!

Згодом вийшли також друком книжки «Вiчник. Сповiдь на перевалi духу», «Свiтован», «Синiй зошит», «Розрада-гора» – унiкальний життепис, золотi розсипи одкровень, спогадiв i безцiнних порад «карпатського Сократа».

    Мирослав Дочинець,

    лауреат Нацiональноi премii iм. Т.Шевченка.

Живи в потi чола

Прислухайся до того, що нам заповiдано: «В потi чола будеш iсти хлiб свiй». Це не покара, це – вимога, припис. Щоденний хлiб (iжу) треба заслужити. Кожного дня вчинити якесь зусилля – до поту. Чи то робота, чи швидка хода, бiг. З потом вийде недобра сiль i недобрi нерви. Ви помiтили, що коли ми хворi чи дуже схвильованi, нас обливае потом?

Важку роботу немiчнi можуть замiнити постуванням. Та ж помiч.

Навчися бачити довкола все живе i радiти йому – бадилинi, дереву, птицi, тваринi, землi, небу.

Вдивляйся в них добрими очима i з уважним серцем – i вiдкриються тобi такi знання, якi не знайдеш у книгах. І побачиш у них себе – упокореного i оновленого.

Вiзьми за звичай бодай декiлька хвилин всякоi пори постояти босонiж на землi. Давай тiлу землю, поки вона сама не покликала його.

Шукай нагоди побути бiля води. Вода знiме втому, промие думку. З водою треба «говорити», бо й вона говорить до тебе. Щоранку добре облитися водою.

Спочатку гарячою – розiгрiти приспану кров. Потiм холодною – закалити жили i нерви, розбудити серце. При цьому проси: «Змий з мене все хворобливе, помисливе i лукаве. Дай менi силу, здоров’я i спокiй».

Я не вдаюся до шампунiв, кремiв, одеколонiв, зате не вiдмовляю собi в парильнi. Злiпив собi з глини велику пiч. Палю гiлки, листя, живицю. Коли це вигорить, влiзаю у черiнь, лягаю на дерев’яну решiтку. Парячись, обтираюсь кукурудзяною крупою i вiхтями сiна. Гарно розм’якшуе костi, чистить шкiру i вимивае з тiла нечисту сiль.

Пiсля того добре натертися медом i з кислотою, вiдiбраною вiд мурах.

Пий чисту воду, де тiльки не повернешся, не чекаючи спраги. То першi лiки. Куди мене доля не вела, я найперше шукав криницю, джерело. Не пий солодкоi i солоноi (мiнеральноi) вод iз пляшок. Перша роз’iсть печiнку, друга замуруе судини. Пиво довго бродитиме в тобi, як у бочцi.

Солi, цукру i бiлого хлiба не вживай надмiрно.