Надходить та година

– Я роблю це нi задля когось iз вас, – запевнила вона. – А роблю це задля свого батька, якого замордували, коли вiн намагався перелiзти через цю стiну, лише через три днi пiсля ii спорудження.

– Менi дуже шкода, – знiтився Джайлз. – Сподiватимемося, що вона колись впаде, – додав вiн, озираючись на сiре бетонне чудовисько, – i справедливiсть переможе.

– Не за мого життя, – зауважила жiнка безтурботним голосом, коли автобус рухався до центру мiста.

Врештi-решт вони зупинилися бiля готелю «Адлон», але минув ще якийсь час, перш нiж iм дозволили вийти з автобуса.

Коли дверi нарештi вiдчинилися, пасажирiв вивели iз салону високi полiцейськi в одностроях, котрi тримали ельзасцiв, що гарчали, на коротких повiдках. Делегати були оточенi кордоном, доки не дiйшли великою, як стодола, залою до iдальнi, де iх нарештi вiдпустили. Усе заради iдеi схiдних нiмцiв, аби гостi почувалися як удома.

Джайлз перевiрив розклад, вивiшений на дошцi з одного боку подвiйних дверей. Серу Джайлзу Беррiнгтону та його перекладачцi вiдвели столик номер сорок три у глибинi примiщення, де вони не привертатимуть уваги, як пояснив Вальтер.

Британець та його супутниця знайшли своi мiсця й сiли за столик. Джайлз спершу делiкатно, а потiм i наполегливо намагався з’ясувати ii iм’я та чим вона займаеться, але натрапив на iншу бетонну стiну. Було зрозумiло, що ii особа мае залишатися в таемницi, тому довелося вдовольнитися теревенями про Лондон i театр, на що вона iз задоволенням вiдгукнулася, поки кiлька людей навколо них не пiдвелися i не зааплодували – дехто навiть гучнiше за iнших.

Джайлз стоячи спостерiгав, як мiнiатюрна постать товариша Хонекера увiйшла до кiмнати в оточеннi дюжини охоронцiв, котрi височiли над ним, тож вiн лише зрiдка виринав з-за них. Джайлз долучився до оплескiв, оскiльки не хотiв привертати до себе увагу. Генеральний секретар пiдiйшов до столу на узвишшi i коли пiднявся на кiлька сходинок, Джайлз побачив, що Вальтер аплодуе йому майже так само захоплено, як i вiн сам.

Мiнiстр закордонних справ Захiдноi Нiмеччини сидiв лише за два крiсла вiд генерального секретаря, але Джайлзу було нескладно втямити, що чоловiк мiж ними мав бути росiйським колегою Вальтера, бо той аплодував запеклiше, нiж будь-хто iнший за цим столом.

Коли всi в кiмнатi нарештi сiли, Джайлз уперше побачив Карiн. Вона сидiла за двома мiнiстрами закордонних справ. Йому одразу пригадалося, чому вiн так захопився нею.