Надходить та година

Чи не хотiла б вона приеднатися до нього за обiдом у «Гаррi» (що, безумовно, означало, що платити буде не вiн), аби поспiлкуватися з його давнiм американським приятелем (вони, мабуть, зустрiчалися зовсiм нещодавно), Сайрусом Д. Грантом III, котрий вiдвiдував Лондон уперше i не знав, як розважитися в мiстi?

– Сайрус Д. Грант III, – повторила донька графа.

Де вона ранiше чула це iм’я? Ага, Вiльям Гiкi. Вiрджинiя взяла вчорашню «Дейлi експрес» i знайшла стовпчик плiток, нiби гравець, який перевiряе результати перегонiв.

«Сайрус Д. Грант III вiдвiдае Лондон цього лiта, щоб провести тут весь сезон, – повiдомляв Гiкi. – Зокрема, щоб поспостерiгати за своею кобилою на «Неболь-конвестi», перегонах короля Георга VI та королеви Єлизавети в Ескотi. Вiн прилетить до Лондона своiм лiтаком «Лiр» i зупиниться в люксi Нельсона готелю «Рiтц». Журнал «Форбс» назвав Гранта 28-м найбагатшим чоловiком Америки. Мультимiльйонером, – Вiрджинii сподобалося слово «мульти», – котрий збагатився на переробнiй промисловостi», – iй було байдуже слово «промисловiсть».

Нижче Гiкi повiдомляв, що «Вог» назвав його одним iз найбажанiших парубкiв на планетi.

– Але скiльки ж тобi рочкiв? – пробурмотiла Вiрджинiя, вивчаючи свiтлину магната у статтi.

На вигляд, може, сорок п’ять або й усi п’ятдесят. І хоча такого чоловiка важко було назвати вродливим, навiть хоча б презентабельним, число 28 застрягло в ii свiдомостi.

Вiрджинiя написала Бофi записку, ласкаво приймаючи його запрошення, i додала, як сильно вона жадае зустрiчi iз Сайрусом Д.

Грантом III. Можливо, вона могла б за столом сiсти поруч iз ним?

* * *

– Ви дзвонили, мiледi? – запитав мажордом.

– Атож, Мортоне. Менi прикро казати, що менi не залишили iншого вибору, окрiм як вiдмовитися вiд ваших послуг iще до кiнця мiсяця.

Мортон не виглядав здивованим, оскiльки йому не платили вже три мiсяцi.

– Певна рiч, я дам вам чудову рекомендацiю, тому знайти iншу роботу не складе труднощiв.

– Дякую, мiледi, бо, зiзнаюся, зараз не найкращi часи.

– Не впевнена, що розумiю вас, Мортоне.

– Панi Мортон знову при надii.

– Але ж ви менi лише торiк казали, що, на вашу думку, трьох дiтей – бiльш нiж достатньо.

– Я й досi так вважаю, мiледi, але, скажiмо так, ми цього не планували.

– Варто ретельнiше органiзовувати свое життя, Мортоне, i навчитися жити вiдповiдно до своiх можливостей.

– Цiлком згоден, мiледi.