На нашем сайте вы можете читать онлайн «Професор Вільчур». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Професор Вільчур

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
Краткое содержание книги Професор Вільчур, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Професор Вільчур. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тадеуш Доленга-Мостович) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
За своє недовге життя (а прожив він усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми», «Щоденник пані Ганки», «Знахар».
«Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього…
Професор Вільчур читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Професор Вільчур без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вiн говорив щось iще, але вона вже не чула цього, повнiстю охоплена думкою, що вiн виiде, назавжди виiде, що вона не зможе бачити його щодня, допомагати йому, наглядати за ним, пiклуватися про його справи, його здоров’я. Їй стало гiрко вiд усвiдомлення того, що вiн вирiшив поiхати i навiть не подумав, який удар це буде для неi. І йому навiть не прийшло в голову, скiльки вона страждатиме вiд такого його кроку. Вiн не подумав про неi, не взяв ii до уваги. Ось i зараз вiн, схоже, не помiчав ii. Вiльчур швидким кроком по дiагоналi перейшов кiмнату i сказав:
– Я припустився шаленоi помилки, що взагалi звiдтам поiхав.
Професор говорив про них, говорив про себе, проте жодним словом не згадав про неi. Однак Люцiя не вiдносила себе до тих жiнок, якi легко здаються.
– Я поiду з вами, пане професоре.
Спочатку вiн не зрозумiв.
– Як ви кажете?
Люцiя чiтко повторила:
– Я кажу, що поiду з вами.
– Це iдеально, – зрадiв вiн. – Але я б бiльше хотiв, щоб ви просто приiхали до мене в гостi, коли я оселюся там i все влаштуеться. Ха, я вам там все покажу. Ви побачите, як там красиво i приемно…
– Нi, пане професоре, – перебила Люцiя його.
Вiльчур з недовiрою глянув на неi.
– Що за жарти?
– Нiякi не жарти. Я поiду з вами.
– Яка недоречна думка!
– Чому недоречна?
– Ну, як же ви у такому вiцi на глуху провiнцiю? Нi, навiть нема про що говорити.
– А я все одно поiду, – стояла на своему Люцiя.
Вiльчур зупинився перед нею.
– Чи можу я знати, чому? Чому ви маете туди iхати?
– Допомагатиму вам.
– Але менi не потрiбна нiяка допомога.
– Ви говорите неправду. Пiд час кожноi операцii потрiбна допомога.
Вiльчур обурився.
– Для цього не потрiбна допомога лiкаря. Просто будь-який сiльський хлопець чи баба допоможуть.
– Не можу повiрити, аби хтось незнайомий з медициною мiг бути кориснiшим, нiж квалiфiкований лiкар. А крiм того, ви самi сказали, що там буде великий наплив хворих, що вам часто доводилося доручати робити перев’язки комусь неквалiфiкованому. Я знаю, що можу бути вам користною.









