Марія Пустельна, або Історія одного лева

Але бачила, як неохоче вiн погоджуеться на ii пропозицii долучити його до родинних цiнностей i як взагалi намагаеться уникати зайвих навантажень, i тому припинила наполягати. Тим бiльше, що з чоловiком в неi тодi були частi розлади, в тому числi, й через ii слабкi спроби зробити сина «православним греком».

Але головною причиною було те, що з самого його дитинства всiм було очевидно: у Гурiя iнший шлях у життi.

Вiн був художником – за покликом i за освiтою. Закiнчив художнiй iнститут, твердо вирiшивши присвятити себе живопису.

Повiльно пiднiмався по сходинках нехай не слави, але майстерностi.

Знiмав невеличку студiю. Студiя виходила вiкнами на море. Звiдти Гурiй спостерiгав захiд сонця. Наприкiнцi лiта захiд сонця в Одесi вражае насиченою синню, що розливаеться всюди. А взимку небо i море тонуть у якомусь сумнiвному свинцевому свiтлi…

Коли вiн писав нову картину, ставав вiдлюдником. Його смаглявi щоки швидко заростали густою щетиною, пасма чорного волосся у безладi падали на плечi.

Кожний порух його довгих, жилавих рук, кожний жест були внутрiшньо вiльними, але й гранично чiткими i точними. Увесь вимазаний фарбами, з пересохлою вiд ацетоновоi рiдини для змивання шкiрою на долонях, зовнiшньо – майже бомж, вiн вiдчував в собi таку внутрiшню енергiю, яка доступна лише художнику пiд час роботи!

В нього була натурниця – Ірен. Вона нещодавно закiнчила iнститут, отримала диплом соцiолога i працювала у центрi з вивчення маркетингу. Їi дiйсно звали Ірен, а не Ірина.

Вона запевняла, що окрiм украiнцiв, у ii роду були iталiйцi i французи. Ну й, звичайно, евреi. Словом, по нацiональностi Ірен була одеситкою.

Ірен була сповнена надзвичайноi пластичностi, не гiмнастичноi або танцювальноi, яка досягаеться наполегливими тренуваннями, а пластичностi аристократичноi, вродженоi, яка дiсталася iй у спадок – не виключено, що вiд iталiйських синьйорин. Вона була позбавлена метушливостi; коли нервувала або сердилася, прикладала своi рiвнi довгi пальцi i глибоко дихала, так, що здiймалися ii невеликi, але дуже красивi груди.

Особливоi привабливостi додавали ii обличчю широко розкритi карi очi i великi, нiжнi, трохи рожевуватi повiки, котрi вона вмiла так томливо опускати.

Вона мала, як то кажуть, шарм i манери. Щоправда, в ii натурi проглядала практична хватка, котра ще не встигла розвинутися i вирости у холодний прагматизм. Ірен не були притаманнi «бурхливi пристрастi», якi ii так приваблювали у Гурiю.