На нашем сайте вы можете читать онлайн «Місто». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Місто

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Місто, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Місто. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валер’ян Підмогильний) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Минуло майже сто років від написання роману «Місто», але він і досі є актуальним. І сьогодні мрійники вирушають у мандри, полишаючи свої домівки в селах, у пошуках кращої долі й далеко не завжди знаходять те, що шукають. Молодий енергійний сільський юнак Степан Радченко приїздить до Києва, вступає до економічного вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, сумлінно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто…
Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.
Місто читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Місто без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Степан встав, добув свiй твiр i порвав його на шматки.
– Будь ти прокляте, – сказав вiн.
Вiн рушив до Надiйки, хоч йому однаково було, бачити ii чи нi. Але вiн пiшов би до неi пiсля перемоги, тож вирiшив iти й пiсля поразки. Вона радiсно зустрiла його в своiй хустинi на розi вулицi, бо виглядала його, гуляючи.
Вона вiдхилила голову, його побачивши, i пристрасно засмiялась, але вiн холодно до неi привiтався:
– Здрастуй, Надiйко.
Вони пiшли до Царського саду, i дiвчина, смiючись, щасливо розповiдала про перший день лекцiй у технiкумi.
– А що пише Семен? – спитала Надiйка, ще не почуваючи його настрою.
– Нiчого не пише, – вiдповiв вiн.
Та й справдi, вiн цього не знав, бо листа вiд сiльського приятеля ще не прочитав.
Надiйка здивовано на нього глянула.
– Ти чудний сьогоднi, Степанку, – несмiливо промовила вона.
Вiн нiчого не вiдповiв, i вони мовчки дiйшли до пiдгiр’я Царського саду. Ця мовчанка ображала дiвчину, i вона спинилась, стримуючи сльози.
– Я пiду додому, коли ти мене не любиш…
Степан шарпнув ii за руку.
– Люблю. Ходiмо.
Вiн почував свою над нею владу i хотiв, щоб вона корилась. Вся прикрiсть його на нiй зосереджувалась, i вiн, може, вдарив би ii, коли б вона надумала сперечатись.
Коли вони зiйшли на пригорок, з долини знялася в небо блакитна ракета й погасла вгорi з тихеньким трiском. Пускали фейеверк. Рожевi, синi, червонi й жовтi вогнi, свистячи, гнались угору, креслючи свiтлючi дуги на темному тлi, вибухали й падали на землю iскристим дощем.
Степан дiстав останню з своiх легких цигарок i запалив ii.
– Сволочi вони всi, – похмуро промовив вiн, сплюнувши.
Надiйка захоплено споглядала на небачену ще гру кольорiв та вогню, забувши на мить про свого невеселого хлопця.
– Хто? – не розумiючи, спитала вона.
– Всi, що отам дивляться.
– Ми теж дивимося, – боязко зауважила вона, налякана його голосом.
– Думаеш, для тебе пускають? – суворо посмiхнувся Степан.
Вона зiтхнула. Вiн повернувся спиною до вогнiв i пiшов. Надiйка мовчки наздогнала його й глянула йому в обличчя. Воно було байдуже, холодне в раптових спалахах цигарки.








