Каїн і Авель

Жiнка сидiла у бордовому шкiряному фотелi, який дуже любив Рiчард, споглядаючи через вiкно на красиве ложе з червоних i бiлих троянд. Але вона поринула в думки й нiчого не бачила. Аннi завжди був потрiбен якийсь час, щоб прийняти рiшення, але якщо вже вона щось вирiшувала, то вже рiдко передумувала.

Генрi прийшов того вечора додому ранiше, нiж зазвичай, i вона не могла второпати, чому саме. Та вже незабаром усе з’ясувалося.

– Я чув, що ти сьогоднi обiдала з Аланом Ллойдом, – сказав вiн, коли увiйшов до кiмнати.

– Хто тобi це сказав, Генрi?

– Я всюди маю шпигунiв, – засмiявся вiн.

– Авжеж, Алан запросив мене на обiд. Вiн хотiв знати мою думку, чи дозволити банку вкласти п’ятсот тисяч доларiв довiрчих грошей Вiльяма у твою компанiю.

– І що ти сказала? – Генрi намагався приховати свою стривоженiсть.

– Я сказала йому, що менi потрiбно обмiркувати це з тобою. Але чому, заради Бога, ти не сказав менi, що звернувся до банку за позикою, Генрi? Я вперше почула це вiд Алана i виглядала дурепою.

– Я й не думав, що ти цiкавишся бiзнесом, моя люба. Я випадково дiзнався, що ти, Алан Ллойд i Мiллi Престон е довiреними особами i що кожен iз вас мае право голосувати за те, як краще iнвестувати грошi Вiльяма.

– Звiдки ти про це дiзнався? – поцiкавилася Анна. – Адже навiть я сама цього не знала?

– Ти нiколи не читаеш написане дрiбним шрифтом, моя люба. По сутi, до останнього часу я робив так само. Цiлком випадково Мiллi розповiла менi про всi деталi довiрчого фонду. Мало того, що вона е хрещеною матiр’ю Вiльяма, здаеться, вона також е i його довiреною особою.

Тепер пропоную поглянути, чи зможемо ми обернути цю позицiю на нашу користь i заробити Вiльяму iще бiльше грошей. Мiллi каже, що пiдтримае мене, якщо ти погодишся.

Саме звучання iменi Мiллi змусило Анну почуватися незатишно.

– Не думаю, що ми повиннi торкатися грошей Вiльяма, – сказала вона.

– Я нiколи не розглядав довiрчий фонд як щось пов’язане зi мною. Я був би набагато щасливiшим, якби менi дали спокiй i дозволили банку продовжувати реiнвестувати вiдсотки, як це робилося в минулому.

Але навiщо задовольнятися iнвестицiйною програмою банку, коли я наближаюся до такого вигiдного контракту, як будiвництво мiськоi лiкарнi? Сподiваюсь, Алан це пiдтвердив?

– Я не зовсiм впевнена, як вiн до цього ставиться. Вiн був дуже стриманим, аж занадто, хоча й сказав, що контракт дае чудовi перспективи для перемоги i ти маеш хорошi шанси його отримати.

– Саме так.