Гріхи батьків

 – Причому – з п’ятихвилинним iнтервалом. Нiхто не зрушить i на дюйм, поки я не накажу!

Гаррi з Квiнном стирчали в автобусi ще цiлу годину. Коли ж iх нарештi випустили, Гаррi звiв погляд на високi мури, обтягнутi колючим дротом, що оточував усю в’язницю, i змiркував, що навiть рекордсмен свiту в стрибках iз жердиною не змiг би втекти з Лейвенгему.

Гаррi потупцяв за Квiнном до будiвлi, де вони зупинилися перед офiцером у добряче поношенiй синiй унiформi з гудзиками, якi вже давно не блищали. Вiн виглядав так, нiби й сам уже вiдбув довiчне покарання, коли вивчав список iмен у своему планшетi.

– Ласкаво просимо, Квiнне, – сказав вiн. – Побачиш, що не надто багато змiнилося з часу твого останнього перебування тут.

Квiнн теж усмiхнувся.

– Приемно бачити вас, пане Мейсон. Можливо, ви будете такi люб’язнi попросити когось iз коридорних вiднести мiй багаж до мого звичного номера?

– Не спокушай удачу, Квiнне, – гмикнув Мейсон. – Бо можу не втриматися i скажу новому лiкаревi, що ти не епiлептик.

– Але ж, пане Мейсон, у мене е медична довiдка, яка це пiдтверджуе!

– З того ж самого джерела, що й твiй сертифiкат шеф-кухаря, без сумнiву, – глузливо докинув Мейсон, затим глянув на Гаррi. – А це хто?

– Це мiй приятель, Том Бредшоу. Вiн не курить, не п’е, не лаеться i не плюе, – повiдомив Квiнн ще до того, як Гаррi розтулив рота.

– Ласкаво просимо до Лейвенгему, Бредшоу, – зробив широкий жест Мейсон.

– Насправдi – капiтан Бредшоу, – докинув Квiнн.

– Власне лейтенант, – уточнив Гаррi. – Я не дослужився до капiтана.

Квiнн виглядав розчарованим своiм протеже.

– Перший термiн? – запитав Мейсон, пильно зазираючи у вiчi Гаррi.

– Атож, сер.

– Я направлю вас до блоку А. Пiсля того як помиетесь та отримаете свiй тюремний одяг на складi, пан Геслер вiдведе вас до камери номер 327.

Мейсон перебiг очима планшет. Молодий офiцер стояв позаду нього, помахуючи кийком у правiй руцi.

– А в мене е шанс приеднатися до мого товариша? – поцiкавився Квiнн, коли Гаррi записали в журналi реестрацii.

– Ти – остання людина, котра йому потрiбна! – вiдрубав Мейсон.

Гаррi хотiв щось сказати. Аж тут кишеньковий злодiй нахилився, вихопив iз шкарпетки складену доларову банкноту й засунув ii у горiшню кишеню куртки Мейсона.

– Квiнн також сидiтиме в камерi три-два-сiм, – недбало кинув Мейсон молодшому офiцеру.